Однією з найсенсаційніших заяв Дональда Трампа останніх днів стала його жорстка безпідставна критика президента України Володимира Зеленського. Американський очільник назвав останнього “диктатором без виборів” і звинуватив у поганому керівництві країною та зриві угоди щодо рідкоземельних металів. Трамп заявив, що Україні необхідно провести вибори, оскільки “рейтинг схвалення чинного президента Володимира Зеленського впав до 4%”.
Він також заявив, що Зеленському слід “швидко діяти”, інакше Україна може втратити свою державність. Трамп бездоказово припустив, що український лідер зацікавлений у затягуванні війни заради отримання підтримки від США. Очевидно, що його слова резонують з риторикою Кремля та викликають серйозні сумніви щодо майбутньої допомоги Вашингтона Києву.
Європейські та азійські лідери відреагували жорсткою критикою: зокрема, Олаф Шольц назвав заяви Трампа “небезпечними”. Зі свого боку, глава оборони Сінгапуру Нґ Енг Хен в кулуарах Мюнхенської конференції зауважив: “Азіатські погляди на США змінилися з країни, яка колись сприймалася як сила “моральної легітимності”, на щось схоже на “лендлорда, який шукає ренти”. Водночас, дедалі більше республіканців у США намагаються дистанціюватися від коментарів свого лідера.
Трамп втрачає підтримку: риторика та економічні тривоги підривають його рейтинг
Вплив цієї риторики позначається і на рейтингу самого Трампа – він стрімко падає не лише в очах європейського політикуму, а й серед його власного електорату, де все більше виборців сумніваються у його здатності вести зовнішню політику.
Днями у США відбулися масові протести проти політики президента Дональда Трампа та його фаворита Ілона Маска. Демонстранти висловлювали незгоду з імміграційними обмеженнями, згортанням прав ЛГБТК+ спільноти та пропозиціями щодо примусового переселення палестинців із Сектора Гази. Протести охопили Філадельфію, а також столиці штатів Каліфорнія, Міннесота, Мічиган, Техас, Вісконсин та Індіана. Учасники акцій тримали плакати з критикою на адресу Трампа, Маска та “Проєкту 2025” – програми реформ для американського уряду та суспільства. Організація протестів координувалася через інтернет за допомогою хештегів #buildtheresistance та #50501, що символізують 50 протестів у 50 штатах в один день.
Згідно з останнім опитуванням Reuters/Ipsos, опублікованим вчора, рейтинг схвалення президента Трампа дещо знизився на тлі зростаючої стурбованості американців щодо економічної ситуації в країні. Опитування, яке тривало шість днів і завершилося у вівторок, показало, що 44% респондентів схвалюють діяльність Трампа на посаді президента, що на 1% менше порівняно з опитуванням, проведеним у перші дні його перебування в Овальному кабінеті. Для порівняння, в опитуванні, проведеному одразу після його повернення до Білого дому, цей показник становив 47%.
Крім того, частка американців, які не схвалюють роботу Трампа, зросла до 51% порівняно з 41% одразу після його вступу на посаду. Однією з причин цього зниження рейтингу може бути зростаюча стурбованість економічними питаннями, зокрема впливом запроваджених мит на імпорт. Погодьтеся, втрата 10% рейтингу за місяць перебування при владі видається досить симптоматичною.
Водночас сам Трамп, критикуючи інших за слабкість чи недалекоглядність, не помічає власних прорахунків – ніби той, хто бачить скалку в чужому оці, але не помічає колоди у власному.
Ризики інфляції, скорочення бюджету та ядерні переговори: як політика Трампа змінює глобальний баланс
Через одіозні політичні та економічні ініціативи президента Трампа непокояться і представники ФРС, які на засіданні 28-29 січня обговорювали наслідки запровадження мит на імпорт та зміни в торговельній і імміграційній політиці. Експерти зазначили, що бізнес очікує підвищення витрат через нові тарифи, що може призвести до зростання споживацьких цін та підвищує ризики інфляції. Незважаючи на побоювання, ФРС залишила облікову ставку на рівні 4,25-4,5% річних, очікуючи подальшого розвитку ситуації.
Єврокомісія також стурбована тим, що запровадження мит у США може негативно вплинути на американську економіку, збільшуючи витрати для бізнесу та підвищуючи інфляцію. Це підкреслює глобальний характер можливих економічних наслідків від змін у торговельній політиці США.
Затягування поясів у стратегічно важливих галузях США триває. Адміністрація Трампа доручила Пентагону протягом наступних п’яти років скоротити оборонний бюджет на 8%. Міністр оборони Піт Хегсет наказав військовим лідерам найближчими днями підготувати пропозиції.
Не підлягатимуть скороченням 17 категорій, зокрема операції на південному кордоні США, модернізація ядерного арсеналу, протиракетна оборона та закупівля безпілотних ударних дронів. Якщо ці скорочення будуть реалізовані, протягом п’яти років щорічно це зменшить витрати на десятки мільярдів доларів.
Меморандум передбачає продовження фінансування кількох основних регіональних командувань, включаючи Індо-Тихоокеанське, Північне та Космічне командування. Але Європейське, Центральне та Африканське командування не включені до цього списку, що може свідчити про зміну пріоритетів у військовій стратегії США.
Міністр Хегсет зазначив, що метою цієї ініціативи є досягнення миру через силу, відновлення військової могутності та усунення зайвих витрат і бюрократії.
Ці плани скорочення оборонного бюджету відбуваються на тлі ширших змін у зовнішньополітичній стратегії адміністрації Трампа. Президент хоче відновити переговори щодо контролю над ядерними озброєннями з Росією та Китаєм, щоб скоротити оборонні бюджети всіх трьох країн наполовину.
Трамп підкреслив великі витрати на оновлення ядерного арсеналу і висловив сподівання, що ці кошти можна використовувати на більш корисні цілі. Він також зазначив, що Китай може досягти рівня ядерного потенціалу США та Росії протягом 5-6 років, що робить такі переговори важливими.
Скорочення мають місце саме тоді, коли Трамп закликає членів Північноатлантичного альянсу підвищити оборонні витрати до 5% від ВВП. Для більшості країн Альянсу це означало б суттєве збільшення фінансування армії. Якби Сполучені Штати спрямували на оборону таку частку свого бюджету, їхні військові видатки перевищили б 1,2 трильйона доларів.
Критики занепокоєні, що скорочення оборонного бюджету та зміни у військовій стратегії можуть послабити міжнародні позиції наддержави та негативно вплинути на безпеку союзників, особливо в Європі. Деякі експерти вважають, що такі дії можуть надати додаткові можливості для глобального російсько-китайського впливу.
Трамп залишається одним із найменш популярних президентів США, попри вищий рейтинг деяких світових лідерів
Дональд Трамп усе ще залишається президентом із найнижчим рівнем популярності серед американців. Наразі рейтинг схвалення американського гаранта становить 44%, що перевищує рівень підтримки більшості світових лідерів, поступаючись лише чотирьом із них. Зокрема, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді має 75% схвалення, президент Мексики Клаудія Шейнбаум – 69%, президент Аргентини Хав’єр Мілей – 65%, а президент Швейцарії Карін Келлер-Суттер – 56%.
Серед світових лідерів із найнижчим рівнем підтримки виявився прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо – лише 22% респондентів висловили йому схвалення, тоді як 71% мають протилежну думку. Ще меншу підтримку отримав канцлер Німеччини Олаф Шольц, якого позитивно оцінюють 20% опитаних, в той час як 74% – не схвалюють його діяльність. Президент Франції Еммануель Макрон також стикається з високим рівнем критики: його роботу підтримують лише 18% респондентів, тоді як 76% піддають критиці.
Найгірші показники серед власного населення зафіксовані у президента Південної Кореї Юн Сок Йоля – його діяльність підтримують 17% громадян, тоді як 75% висловлюють несхвалення. Аналогічна ситуація у прем’єра Чехії Петра Фіали, який має лише 16% підтримки та 77% негативних оцінок.
Щодо популярності Дональда Трампа серед американських президентів, то його рейтинг залишається одним із найнижчих за всю історію сучасної США. Опитування Gallup показує, що він єдиний із глав держав, обраних з 1953 року, який стартував із рівнем схвалення нижчим за 50%.
Експерти нагадують, що новообрані президенти зазвичай користуються ефектом “медового місяця”, коли в перші 100 днів після інавгурації їх підтримка зростає. Однак історик з Оксфордського університету Лора Сміт вважає, що Трамп уміло переконав виборців голосувати всупереч власним інтересам, зокрема економічним, і прогнозує, що рівень його підтримки невдовзі зазнає змін.
…Отже, попри гучну філіпіку Трампа на адресу українського очільника, реальність виглядає інакше. За результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології, опублікованого в січні, рівень довіри до Володимира Зеленського становив 52%. Очевидно, що політична боротьба за міжнародний престиж змушує деяких політиків не лише маніпулювати фактами, а й звинувачувати інших у тих самих проблемах, з якими вони самі стикаються. Проте не варто приймати бажане за дійсне.
Тетяна Вікторова
