Політичний ландшафт Канади змінюється: відставка Трюдо та нові виклики для Ліберальної партії

У січні політичний ландшафт Канади зазнав потрясінь: прем’єр-міністр Джастін Трюдо, який майже десятиліття очолював країну, оголосив, що йде з посади лідера Ліберальної партії через внутрішній тиск та низький особистий рейтинг підтримки.  Він втратив популярність через економічні труднощі, житлову кризу та найвищий за десятиліття рівень імміграції. Останнім цвяхом у кришку політичної труни Трюдо стала заява президента Трампа про запровадження 25% мито на канадські товари.

Політичні партії Канади змінюють стратегії на тлі загострення відносин із США та внутрішніх криз

Через нові виклики політичні партії Канади змушені змінювати свої стратегії. Ліберальна партія Трюдо зосереджена на зміцненні національного суверенітету та зменшенні залежності від США через диверсифікацію торгових партнерів. Консервативна партія прагне посилити оборону та переглянути відносини з південним сусідом.  Щоб протистояти викликам з боку Вашингтона, консерватори адаптують свою стратегію, висуваючи гасло “Канада понад усе”. Нова демократична партія фокусується на соціальній єдності та захисті прав канадців під зовнішнім тиском.

Агресивна політика Трампа призвела до посилення серед канадців націоналістичних настроїв. Громадяни активно виступають за підтримку національного виробника, бойкотуючи американські товари та послуги. У соцмережах набирають популярності хештеги на кшталт #StandWithCanada та #CanadaStrong, що свідчать про консолідацію суспільства перед зовнішньою загрозою.

Ця ситуація демонструє, як зовнішньополітичні фактори та авторитарні дії сусідньої держави можуть впливати на внутрішньополітичні настрої та рейтинги партій у Канаді.

Напередодні Нового року підтримка уряду Трюдо зменшилася з понад 50% у 2020 році до приблизно 20%, що є найгіршим показником за понад століття. За даними опитувань CBC, консерватори мають 44,2% підтримки, ліберали – 20,1%, НДП – 19,3%. Основними причинами падіння рейтингу Трюдо стали економічні проблеми, зростання безробіття та житлова криза.

Невдоволення населення викликали неконтрольоване зростання цін на нерухомість та оренду, а також ліберальна імміграційна політика. Крім того, до уповільнення економічного зростання та зростання безробіття призвела фіскальна політика уряду, що обтяжувала бізнес додатковими податками та зборами.

На тлі економічних проблем та падіння популярності зросла напруженість і всередині Ліберальної партії. Наприкінці минулого року через розбіжності в поглядах щодо економічної політики та реакції на зовнішні виклики подала у відставку віце-прем’єрка та міністерка фінансів Христя Фріланд, одна з найближчих соратниць Трюдо. Її рішення стало червоним прапором, що сигналізував про глибокі розбіжності в уряді та додатково посилив тиск на прем’єра.

До того ж лідер Нової демократичної партії Джагміт Сінгх, чия підтримка була важливою для збереження урядової коаліції, заявив про намір ініціювати вотум недовіри уряду Трюдо. Чергові перегони в Канаді заплановані на 20 жовтня, але опозиція наполягає на дострокових виборах.

Експерти передбачають, що це суттєво вплине на українців як у Канаді, так і в Україні. Адже канадські консерватори ратують за збільшення фінансування власних збройних сил, що може відобразитися на обсягах допомоги Україні. Крім того, українцям, які від часу війни шукали притулку в Канаді, буде важче отримати статус біженців.

Канада скорочує імміграційні квоти на тлі економічних викликів та кризи доступного житла

Канада опинилася перед серйозними економічними викликами: для багатьох канадців стали реальністю стрімке зростання вартості життя та криза доступного житла. У відповідь на ці проблеми уряд оголосив про зміни в імміграційній політиці, покликані регулювати темпи зростання населення та полегшення навантаження на житловий ринок і соціальні послуги.

Попри те, що Банк Канади тричі знижував облікову ставку з червня минулого року, канадські родини продовжують відчувати економічний тиск. Річ у тому, що в Канаді іпотеки зазвичай мають змінну ставку або переглядаються кожні 4-5 років, що може призвести до збільшення платежів, на відміну від США, де більшість іпотек мають фіксовану ставку на 30 років. Серйозність ситуації  підкреслює те, що канадці витрачають більший відсоток свого доходу на обслуговування боргів порівняно з американцями. Загальний обсяг заборгованості домогосподарств у Канаді перевищує ВВП країни, на відміну від США, де цей показник менший.

Зростання орендної плати та високий рівень заборгованості ускладнюють фінансове становище багатьох сімей. Високий рівень імміграції також підвищує орендну плату, додаючи фінансового тиску. Очікується, що ця економічна напруга триватиме у 2025-2026 роках, оскільки багато іпотек підлягатимуть поновленню.

Через економічні проблеми канадський уряд вирішив суттєво зменшити імміграційні квоти. Цьогоріч країна прийме 395 000 нових постійних резидентів, що менше, ніж 485 000 у минулому році. У наступні роки ці цифри знизяться до 380 000 та 365 000 відповідно.

Це рішення було прийнято через занепокоєння щодо впливу високого рівня імміграції на ринок житла та соціальні послуги. Також цьогоріч планується скоротити кількість тимчасових резидентів на 30 000, щоб розвантажити інфраструктуру та соцслужби, а також вирішити проблему зростання цін на житло через високий попит.

Оголошені зміни викликали змішані реакції. Деякі громадяни підтримують скорочення імміграції, вважаючи, що це допоможе знизити конкуренцію на ринку житла та полегшити доступ до соціальних послуг. Однак представники бізнесу хвилюються, що менша кількість іммігрантів може призвести до нестачі робочої сили та негативно вплинути на економіку, особливо в агросекторі, будівництві та охороні здоров’я. Критики попереджають, що скорочення імміграції може викликати негативне ставлення до іммігрантів і ускладнити їх інтеграцію.

Епоха Трюдо: досягнення та виклики прем’єрства Джастіна Трюдо в Канаді

Варто зазначити, що правління Джастіна Трюдо залишило глибокий слід в історії Канади, поєднуючи амбітні реформи з серйозними викликами. Серед видатних економічних, політичних та соціальних надбань Трюдо називають такі.

Трюдо сформував кабінет міністрів із рівною кількістю чоловіків та жінок, підкреслюючи свою відданість принципам гендерної рівності. Його уряд запровадив податок на викиди парникових газів та заборонив використання одноразового пластику, демонструючи лідерство у боротьбі зі зміною клімату. У 2018 році Канада стала другою країною у світі, яка повністю легалізувала рекреаційне використання марихуани, що стало важливим кроком у реформуванні наркополітики країни.

Безумовною заслугою Трюдо та його уряду є активна  фінансова та військова підтримка України в її протистоянні російській агресії.

Водночас канадському прем’єру довелося зіткнутися з серйозними викликами та потрапити у хвилі критики.  Так, пандемія ковіду призвела до значного зростання держборгу та інфляції, що викликало соціальну напругу. Суперечки викликала ліберальна імміграційна політика Трюдо, оскільки деякі вважали, що вона призвела до перенасичення ринку праці та соціальних служб. Серйозною соціальною проблемою стало різке підвищення цін на нерухомість, що зробило придбання житла недоступним для багатьох канадців.

Нарешті, обрання Дональда Трампа президентом США підсилило градус напруженості між країнами, зокрема через торговельні суперечки та питання безпеки кордонів.

Зміни в керівництві Ліберальної партії

Після відставки Трюдо з посади очільника Ліберальної партії Канади остання активно шукає нового лідера, здатного об’єднати партію та повернути довіру виборців. Головні претенденти – колишня віце-прем’єрка та міністерка фінансів Христя Фріланд та міністр фінансів Домінік Леблан.

Христя Фріланд, яка має українське походження та великий політичний досвід, заявила: “Я балотуюся, щоб боротися за Канаду”. Вона має значну підтримку серед канадців, однак її тісні зв’язки з колишнім прем’єр-міністром Джастіном Трюдо можуть стати перешкодою.

З 2015 року Фріланд обіймала ключові посади в уряді, зокрема міністра міжнародної торгівлі (2015–2017), міністра закордонних справ (2017–2019), віце-прем’єр-міністра та міністра фінансів (2019–2024). Вона зарекомендувала себе як ефективна реформаторка та дипломатка, відома принциповою позицією в міжнародних відносинах та захисті прав людини. Заслужену повагу їй здобула активна підтримка України та демократичних цінностей.

Політолог Денніс Пілон зазначає, що викликом для Фріланд може стати недостатня відокремленість її політичного профілю від уряду Трюдо. У разі обрання лідером Ліберальної партії, вона стане першою жінкою на цій посаді та другою жінкою-прем’єр-міністром Канади після Кім Кемпбелл, яка обіймала цю посаду у 1993 році.

Іншим вагомим кандидатом на пост лідера Ліберальної партії є Домінік Леблан, міністр фінансів та міжурядових справ. Його дружба з Трюдо почалася ще в дитинстві, що свідчить про їхні глибокі особисті та політичні зв’язки. Після відставки Фріланд Леблан очолив Міністерство фінансів, демонструючи готовність бути відповідальним у скрутні часи. Його досвід та відданість партії роблять його серйозним претендентом на лідерство.

Ліберальна партія має не лише обрати нового лідера, але й визначити подальший курс розвитку в умовах політичної нестабільності. Вибір між Фріланд та Лебланом відображає дилему між прагненням до оновлення та збереженням спадкоємності. Обидва кандидати мають значний досвід та підтримку, що обіцяє цікаву та напружену боротьбу за лідерство.

Тетяна Вікторова