Палаючі авто: як новий закон обернувся катастрофою на дорогах України

Після набуття чинності нового закону, який зобов’язує всі автозаправні станції України додавати біоетанол до бензину, країну охопила хвиля тривожних повідомлень: автомобілі почали самозайматися просто на ходу, одразу після зупинки, на паркінгу, чи навіть в гаражі. Випадки загоряння почастішали, особливо в умовах аномальної спеки. За попередніми даними, причиною може бути саме нове паливо, до складу якого тепер за законом має входити щонайменше 5% біоетанолу — речовини, виробленої на основі спирту.
Ця вимога охоплює весь бензин, за винятком спеціального пального, призначеного для потреб Міністерства оборони та Державного резерву. На папері — турбота про екологію та курс на сталий розвиток. На практиці — десятки обгорілих авто, сотні стривожених водіїв і повне нерозуміння: чи справді паливо стало небезпечним?
Щоб розібратися в ситуації та знайти шляхи вирішення проблеми, журналісти інформаційного агентства «ФАКТ» поспілкувалися з експертами в галузі автомобільної інженерії, автомеханіків з багаторічним досвідом, а також звернулися до юриста.
Одним з головних співрозмовників став автомеханік Юрій, який понад 35 років працює з різними моделями машин — від стареньких «Жигулів» до сучасних позашляховиків.

«Нові та сучасні машини розраховані на різну якість пального, але старі моделі, особливо випущені до початку 2000-х, не призначені для постійного використання бензину зі спиртовими домішками. Біоетанол — це агресивна рідина. Він може роз’їдати прокладки, руйнувати елементи паливної системи, провокувати витоки, а в спеку — це вже майже гарантоване чп», — ділиться Юрій.
За словами фахівця, дійсно додавання спирту (зокрема, біоетанолу) до бензину може призводити до загоряння автомобілів. Особливо небезпечною ця суміш стає в умовах аномальної спеки, коли температура повітря досягає критичних значень. Біоетанол має підвищену леткість — він швидше випаровується, утворюючи легкозаймисті пари, які можуть накопичуватися в підкапотному просторі. У поєднанні з високою температурою двигуна та довкілля це створює ідеальні умови для самозаймання.
Висока температура чинить багатогранний негативний вплив на паливну систему. По-перше, вона підвищує тиск парів усередині бензобака та шлангів, що може призвести до витоку через мікротріщини, особливо якщо елементи системи вже зношені. По-друге, гумові та пластикові компоненти — патрубки, прокладки, мембрани — починають втрачати еластичність, пересихати та тріскатися. Етиловий спирт, присутній у складі пального, прискорює ці процеси, руйнуючи матеріали, не призначені для агресивного середовища.
Найбільшу небезпеку такі умови становлять для автомобілів, вироблених до середини 2000-х років, особливо для моделей, не адаптованих до використання пального з етанолом. У зоні ризику також опиняються і авто до 2015 року випуску. Це стосується як вітчизняних машин, так і багатьох іноземних, наприклад, старих моделей Volkswagen, Opel, Ford, Daewoo, ВАЗ. Якщо сучасні автомобілі оснащені більш стійкими до біоетанолу компонентами, то старі системи просто не розраховані на подібні навантаження.
Автомеханіки також застерігають, що особливої обережності мають дотримуватись власники машин із неоригінальними або давно не заміненими паливними фільтрами та шлангами. Саме в таких випадках найчастіше трапляються витоки, що призводять до займання — особливо під час тривалого стояння під палючим сонцем або одразу після інтенсивної поїздки.
Втім, як зауважує інший автомеханік Анатолій, який має досвід роботи у сервісному центрі Mercedes-Benz у Німеччині, навіть нові автомобілі не застраховані від проблем:
«Я особисто стикався з ситуаціями, коли машини навіть 2018–2021 років, із заводською гарантією, починали «капризувати» після кількох заправок пальним із вмістом етанолу. Так, вони сертифіковані під певні стандарти, але якість і склад пального в Україні часто далекі від європейських норм. У спеку навіть у сучасних авто виникають збої в роботі паливних насосів, ускладнений запуск, пропуски займання. У деяких моделей порушується робота каталізатора, через що електроніка переходить в «аварійний режим». От як тут – загорілася автівка 2014 року.. А поруч стояло ще дві з газовим пальним. Наслідки можете побачити самі», – вважає Анатолій.

За словами фахівця, також вразливими в умовах екстремальної спеки є автомобілі, які працюють на альтернативних джерелах енергії. Газобалонні установки (ГБО) під час сильної спеки можуть становити підвищену небезпеку. Висока температура сприяє зростанню тиску в балонах, а за умови неправильної установки або несправної вентиляційної системи це може призвести до аварійної ситуації. Крім того, перепади температури негативно впливають на редуктор і магістралі подачі газу.
Що ж до електромобілів, то попри відсутність традиційної паливної системи, вони також страждають від спеки. Акумулятори перегріваються, що знижує запас ходу та погіршує роботу систем охолодження. Багато власників Tesla, Nissan Leaf, BMW i3 та інших електрокарів уже скаржаться на перегрів батарей і необхідність значно частіше заряджати авто, щоб уникнути «теплового стресу».
Все це лише підкреслює: за відсутності системної адаптації законодавства, контролю якості пального та врахування технічного стану наявного автопарку навіть екологічно обґрунтовані реформи можуть призвести до техногенних ризиків. А в умовах українського літа — ще й до реальної загрози життю та майну.
Що можуть зробити водії, щоб зменшити ризик займання
Ми звернулися до групи експертів у сфері автосервісу та автопрокату з ключовим запитанням: чи можливо запобігти таким інцидентам і які заходи може вжити водій, аби захистити своє авто від загоряння? Спеціалісти підтверджують: повністю виключити ризик при використанні пального з біоетанолом неможливо, особливо в умовах спеки. Однак існує низка дій, які значно зменшують імовірність займання. По-перше — регулярна та якісна діагностика паливної системи у перевірених сервісах. Особливу увагу слід приділяти шлангам, ущільнювачам, паливному фільтру, форсункам і кришці бензобака. Навіть найменші витоки, які взимку могли залишитися непоміченими, влітку становлять смертельну небезпеку.
По-друге — адаптація автомобіля до спиртовмісного пального. Особливо це стосується авто старого зразка. Можна замінити компоненти паливної системи (шланги, ущільнення, фільтри) на ті, що стійкі до етанолу. Такі матеріали широко застосовуються в країнах, де давно використовують бензин E10. Додатково можна перепрограмувати ЕБУ (електронний блок керування), щоб двигун коректніше реагував на нове пальне.
Автомеханіки в автопрокатному сервісі також зазначають: захист від перегріву — критично важливий. Рекомендується встановлювати термозахисні кожухи на елементи вихлопної системи та паливні магістралі, використовувати сучасні вогнестійкі матеріали під капотом.
Дехто з водіїв вважає, що накриття авто від сонця — панацея. Дійсно, УФ-чохли знижують температуру в салоні, але вони не рятують від перегріву двигуна чи паливної системи. Гаражі — теж не завжди безпечні: нещодавній випадок у Харкові, коли авто загорілося просто в гаражі, довів, що за відсутності вентиляції і через накопиченні парів це може обернутися трагедією.
Чи існують альтернативні види пального і на що можуть перейти водії, які побоюються використання біоетанолу
Експерти з автомеханіки вказують на декілька можливих варіантів: газ (ГБО) є більш безпечним варіантом за умови правильної, якісної установки і регулярного технічного обслуговування. Важливо перевіряти герметичність системи та стан редуктора, особливо влітку. Водночас синтетичне паливо або GTL-дизель менш доступні, але перспективні види пального, особливо у великих містах або для корпоративного автопарку.
Попри певні проблеми з перегрівом акумуляторів у спеку електромобілі в цілому є менш вибухонебезпечні за умови справної системи охолодження. Однак вимагають відповідального підходу до режиму зарядки та зберігання влітку.
Також ми поцікавилися, якими мають бути дії водія у випадку загоряння автомобіля під час руху або після зупинки.
Механік на станції обслуговування при автопрокаті надав чітку інструкцію:
- Негайно зупиніться, вимкніть двигун і вийміть ключ із замка запалювання.
- Терміново залиште авто, виведіть пасажирів, не намагайтеся рятувати речі.
- Відійдіть на безпечну відстань — не менше 10–15 метрів, особливо якщо авто працює на газу.
- Не відкривайте різко капот — це може спричинити спалах.
- Якщо є вогнегасник — використовуйте тільки при легкому задимленні. Вогонь під капотом може розповсюджуватися миттєво.
- Викликайте пожежну службу і попереджайте оточуючих.
- Не намагайтеся самотужки гасити вогонь чи захищати авто — це небезпечно для життя.
Всі експерти нам наголошують: безпека на дорозі в умовах нової паливної реальності — це не лише завдання держави, але й особиста відповідальність кожного водія. Уважність до деталей, регулярна профілактика технічного стану авто та знання алгоритмів дій у критичних ситуаціях — ось найкращі союзники кожного українського водія у розпал непередбачуваного літа.
Водночас нам вдалося поспілкуватися з представником технічного персоналу мережі автозаправок OKKO Олександром, щоб дізнатися, як саме на практиці забезпечується якість пального з біоетанолом, і що мають знати прості водії.
Як автовласнику визначити якість пального на конкретній заправці?
Чесно кажучи, «на окко» — ніяк. Сучасні види пального з добавками, включно зі спиртом, не мають характерного запаху чи кольору, за якими можна зробити висновки. Єдиний спосіб — заправлятися лише на сертифікованих АЗС відомих брендів і уважно стежити за поведінкою авто. Якщо після заправки двигун починає «троїти», глохнути, зростає витрата — треба звернутися до СТО і, можливо, взяти пробу пального. У нас, наприклад, усі партії проходять лабораторний контроль і можуть бути відстежені за накладними та датами постачання.
Чи є різниця між пальним різних брендів за вмістом спирту та його впливом на авто?
Так, різниця може бути. Закон справді встановлює мінімальний поріг у 5% біоетанолу. Але якої якості цей спирт, як він змішується, як зберігається суміш — залежить від постачальника. Великі мережі, як наша, працюють тільки з перевіреними виробниками. Ми маємо жорсткі протоколи зберігання, контролю та логістики. А на сумнівних «ноунейм» заправках можуть як порушити пропорції, так і залити бензин, що зіпсувався на складі. Тож ми завжди радимо клієнтам не гнатися за дешевизною. Якісний бензин з біоетанолом майже безпечний, якщо авто до цього адаптоване і пальне – якісне. Проблема виникає при халатному виробництві або недотриманні стандартів. А купити надійне пальне і пройти ТО значно дешевше, ніж втратити машину, яка згоріла.

Ми звернулися безпосередньо до адміністратора АЗС Ігоря з запитанням про подібні випадки загорянь в інших країнах після запровадження біоетанолу.
Він сказав, що це дійсно траплялося, але не в масовому порядку. Наприклад, коли США масово перейшли на етанолове пальне (E10), було зафіксовано випадки загорянь, особливо серед старих моделей авто. Це змусило автовиробників випускати спеціальні рекомендації і адаптаційні комплекти. У Бразилії, де вміст спирту сягає 25%, — теж були інциденти, але зараз усе стандартизовано, а АЗС — під суворим контролем.
«Біоетанол — не зло само по собі. Проблема в тому, як і наскільки підготовлено його впровадження. Стара техніка, спека, брак інформації — і ми маємо те, що маємо», – зазначив Ігор.
Точка зору юриста
На завершення ми поспілкувалися з адвокаткою Ольгою Шевченко — фахівчинею з 30-річним юридичним стажем, з яких останні 10 років вона спеціалізується саме на автомобільному та страховому праві. На тлі зростання кількості випадків займання авто, вона провела власний правовий аналіз ситуації.
З юридичного погляду сам закон про обов’язкове додавання біоетанолу в бензин не суперечить ані національному, ані міжнародному законодавству. Його метою є екологічна трансформація й гармонізація з європейськими стандартами. Але реалізація виявилася вкрай безвідповідальною: жодних технічних роз’яснень, інструкцій або перехідного періоду надано не було. І саме це призвело до загрози безпеці.
Держава зобов’язана була не лише ухвалити норму, а й створити повноцінну систему — попередити водіїв, забезпечити контроль якості пального, надати рекомендації для СТО та споживачів.
Чи покриває страхування або «автоцивілка» займання авто через пальне?
Якщо у вас лише обов’язкове страхування цивільної відповідальності (ОСЦПВ), — каже Шевченко, — воно не покриє збитків, якщо авто згоріло через технічну несправність, навіть якщо вона спричинена неякісним пальним. ОСЦПВ покриває тільки шкоду, заподіяну іншим, а не вашому власному авто. Натомість добровільне страхування (КАСКО) може стати рятівним. КАСКО зазвичай покриває пожежі. Однак страхова компанія буде досліджувати причину. Якщо з’ясується, що водій знехтував техобслуговуванням або заправлявся на сумнівній АЗС, у компенсації можуть відмовити або зменшити виплату. Але якщо причина в якості пального або системній проблемі, тоді компанія зобов’язана компенсувати збитки.
Хто несе відповідальність — водії чи виробники пального?
— «Закон не звільняє від відповідальності ані водіїв, ані постачальників пального. Але головна роль тут — у держави та виробників», — підкреслює Шевченко.
«Автовласник не може самостійно перевіряти хімічний склад пального. Тож саме постачальники та регулятори повинні нести відповідальність за дотримання стандартів. Якщо буде доведено, що займання сталося через порушення умов зберігання, транспортування або неправильну концентрацію спирту — це підстава для судових позовів».
Вона радить водіям зберігати чеки з АЗС і в разі надзвичайної ситуації звертатися до незалежних експертів.
Тож що робити, аби захистити себе юридично?
- Оформити КАСКО з покриттям “пожежа/вибух”
- Зберігати чеки та квитанції з АЗС, фіксувати дату і час заправки
- Уразі займання — викликати поліцію і фіксувати подію офіційно
- Звертатися до незалежного автоексперта і юриста у випадку підозри на неякісне пальне.
Ольга Шевченко переконана, що ця проблема потребує негайного перегляду державної політики, запровадження ефективного контролю якості пального, а також – належне інформування водіїв.
Отже, як бачимо, навіть найкращі екологічні ініціативи можуть обернутися трагедією, якщо їх запроваджують без урахування технічних реалій, правових наслідків і безпеки громадян.
Замість зниження викидів ми отримали: десятки обгорілих машин, ризик для життя водіїв і пасажирів, відсутність чіткого контролю якості пального, розгубленість на СТО і практично повну правову невизначеність.
Україна має не лише переосмислити формулювання закону, а й терміново впровадити механізми захисту споживачів, оновити інструкції для СТО, адаптувати паливну інфраструктуру та запровадити відповідальність на всіх етапах — від нафтобази до бензобака. Поки цього не сталося, кожен водій залишається наодинці з ризиком, який він навіть не завжди може передбачити. Тому водіям слід зберігати чеки, обслуговувати авто вчасно, уникати заправок без імені та головне – знати свої права.
ІА «ФАКТ» продовжить стежити за розвитком подій та публікувати оновлення. Якщо ви стали жертвою займання авто, маєте фото, документи, ви є експертом та можете поділитися корисною інформацією, чи бажаєте розповісти свою історію — пишіть нам на редакційну пошту. Ми відкриті для кожного голосу, який допоможе змінити ситуацію.