Перезавантаження Бюро економічної безпеки України: яким воно має бути на думку експерта в антикорупційній політиці Олександра Лємєнова

У часи значних економічних викликів Україна потребує надійних та ефективних інституцій для захисту економічної безпеки, і перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ) стало черговим кроком на цьому шляху. Головною метою створення БЕБ було забезпечення надійного та аналітичного підходу до боротьби з економічною злочинністю. Однак реформаційні процеси, які проводилися з моменту заснування цього органу, постійно стикалися з труднощами, а перша спроба забезпечити його ефективність призвела до скандалів та втрати довіри суспільства.

Сьогодні, коли Україна знову повертається до питання економічної безпеки, Голова правління StateWatch, юрист і експерт в антикорупційній політиці Олександр Лємєнов розмірковує над тим, чи принесе чергове перезавантаження БЕБ бажані результати і чи стане воно ефективнішим за попередні спроби.

Формування кадрового складу БЕБ

Лємєнов зазначає, що насправді нічого нового з кримінальною системою правосуддя не відбувається, попри чергову декларацію реформування. Система продовжує перебувати під повним контролем Олега Татарова. За словами Лємєнова, хоча існують окремі органи, такі як Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, які мають певну незалежність, решта кримінально-юридичних інституцій — це або безпосередні підлеглі Татарова, або ж виконують його вказівки у “необхідних” ситуаціях.

Лємєнов відзначає масштаби цієї системи, зазначаючи, що в Україні у сфері кримінальної юстиції працює близько двохсот тисяч співробітників Національної поліції, Державного бюро розслідувань, БЕБ, Служби безпеки України та прокуратури. І все це величезне число людей одночасно тримає у фокусі думку лише однієї людини з Офісу президента. За словами Лємєнова, ця людина, а саме Олег Татаров, через своїх довірених осіб передає вказівки, які потім реалізують в усіх цих інституціях.

На початку жовтня Кабінет Міністрів затвердив новий склад комісії з відбору директора БЕБ. Це вже друга спроба призначити керівника Бюро, оскільки перша, яка відбулася ще у 2021 році, завершилася грандіозним провалом. Тоді комісію очолював Тимофій Милованов, який, по суті, реалізував плани Банкової, забезпечивши призначення на посаду ексочільника податкової міліції Вадима Мельника. Вадим Мельник ще за два місяці до конкурсу повідомив Лємєнова, що саме він очолить БЕБ, і ця заява справдилася, коли його кандидатуру затвердив Офіс президента.

Лємєнов підкреслює, що основною проблемою минулого конкурсу була методика формування комісії. Згідно з тодішніми правилами, комісія складалася з трьох осіб від Ради національної безпеки і оборони, трьох осіб від уряду і трьох представників парламенту. Від Верховної Ради було призначено двох представників податкового комітету та одного представника правоохоронного комітету. На думку Лємєнова, така конфігурація взагалі не давала шансу на призначення доброчесного, професійного і незалежного від політичного впливу керівника БЕБ. Власне, це і стало причиною численних скандалів у роботі Бюро після його створення.

Першим керівником БЕБ став Вадим Мельник, але вже згодом його змінили на колишнього співробітника СБУ Едуарда Федорова та експрокурора Віталія Гагача. Проте і ці керівники були звільнені за дуже дивних обставин, що, за словами Лємєнова, лише підкреслило тотальну неефективність самого БЕБ. Він вважає, що для того, щоб змінити ситуацію, необхідні фундаментальні перетворення, а не лише поверхневі зміни.

Чому необхідно перезапустити БЕБ і що це дасть

Лємєнов пропонує кілька важливих кроків, які, на його думку, є критичними для ефективного перезапуску БЕБ.

1. Ефективність і довіра бізнесу

На думку Лємєнова, вся статистика БЕБ не має сенсу, бо вона сфальсифікована і недостовірна. Критерієм ефективності БЕБ повинна стати довіра з боку бізнесу. Основними завданнями БЕБ мають бути превенція, розслідування і протидія фінансовим злочинам, які належать до його юрисдикції. Олександр Лємєнов підкреслює, що новий генеральний прокурор, як фактичний керівник системи органів кримінальної юстиції, повинен визначити критерії для оцінки ефективності Бюро.

2. Дисциплінарна та кадрова комісії

Лємєнов переконаний, що без створення повноцінної дисциплінарної та кадрової комісій перезапуск БЕБ буде неповним. Він наводить приклад реформи прокуратури, коли до кадрових комісій були залучені представники громадськості, яких номінували ключові посольства-партнери, що сприяло незалежності прокурорів. Він вважає, що подібний підхід слід застосувати і до БЕБ, що дало б більше незалежності його співробітникам.

3. Спеціалізація прокурорів

Лємєнов підкреслює, що для висококваліфікованого процесуального керівництва та публічного обвинувачення в судах потрібні прокурори, спеціалізовані на фінансових злочинах. Ці прокурори мають бути добре навчені й натреновані, проходити регулярні тренінги і підвищення кваліфікації, подібно до детективів НАБУ. Лємєнов пропонує створити департамент фінансових злочинів у складі БЕБ та забезпечити його відділеннями у регіонах для підвищення ефективності розслідувань.

4. Спеціалізація суддів

Окрім спеціалізованих прокурорів, Лємєнов наголошує на важливості спеціалізації суддів, які розглядатимуть справи про фінансові злочини. За його словами, це надзвичайно важливо, оскільки розгляд справ про фінансові правопорушення є складним процесом і вимагає високої кваліфікації суддів як у столиці, так і в регіонах.

5. Спеціалізована інфраструктура

Лємєнов також звертає увагу на необхідність створення спеціалізованої інфраструктури для запобігання, виявлення і припинення складних фінансових злочинів. Це, на його думку, має стати пріоритетом для БЕБ. Для цього у структурі БЕБ повинні працювати не лише детективи, а й фінансові аналітики, які стануть “мозком і серцем” органу, забезпечуючи ефективну аналітичну базу для розслідувань.

Погляд на ухвалений закон

Лємєнов вважає, що ухвалений закон про перезавантаження БЕБ є якісним, проте не ідеальним, і нагадує, що не варто сприймати його як остаточне завершення реформи. За новими правилами комісія з відбору директора БЕБ складається з шести членів, а не восьми, причому трьох членів призначають міжнародні партнери, а інших трьох — Кабмін. Однак, як зазначає Лємєнов, Кабмін від початку каденції Володимира Зеленського не був повністю самостійним, адже в Україні досі існує максимальна концентрація влади в руках Офісу президента. Тому він застерігає, що навіть за умов гарно прописаного закону влада може знову спробувати вплинути на процес обрання керівництва БЕБ.

Необхідні зміни до профільного закону

Лємєнов зазначає, що перезапуск БЕБ потребує змін до профільного закону, які включатимуть кілька важливих аспектів:

• зміна методу формування конкурсної комісії для обрання директора з переважаючою або блокуючою роллю міжнародних партнерів;
• обрання однієї кандидатури переможця, яку затверджуватиме Кабмін;
• обов’язкову атестацію всіх співробітників БЕБ протягом року;
• включення представників міжнародних партнерів до складу комісій з атестації не менш як на 50%;
• заборону для співробітників, які не пройшли атестацію, повернутися до роботи в БЕБ протягом двох років.

Експерт наголошує, що саме такі зміни сприятимуть підвищенню незалежності і доброчесності БЕБ.

Експерт нагадує, що БЕБ не має на меті наповнювати бюджет і не є податковим органом. Основною функцією цього бюро має бути досудове розслідування та запобігання фінансовим злочинам шляхом аналітичної роботи. Лємєнов підкреслює, що ключова ідея створення БЕБ полягала в попередженні фінансових злочинів через аналітику та ліквідацію системних порушень у фінансовій сфері.

“БЕБ не є органом влади, що наповнює бюджет. Не треба плутати його з податковою. Бюро — орган досудового розслідування з відповідним функціоналом, що передбачено статтею 216 Кримінального процесуального кодексу (КПК). Коли задумувалися про створення подібного органу, то ключова ідея була — закласти в його основу аналітичні спроможності, додавши до них функціонал із розслідування фінансових злочинів.

Не ганятися за злочинцями, проводячи обшуки, отримуючи тимчасовий доступ до речей і документів, тимчасово вилучаючи майно згідно з КПК, а запобігати злочинам через аналіз і подальшу превентивну ліквідацію системних порушень у сфері економіки та фінансів.

Ще одне. В українських реаліях постійно органами керують із Банкової, хоча відповідно до профільних законів і КПК усі незалежні. Але всі ми розуміємо, що завжди має йтися про інституції, а не про прізвища. Інакше змін не буде.

БЕБ має відігравати свою унікальну роль у системі органів кримінальної юстиції, яка і задумувалася на початку обговорень і запуску зазначеного Бюро. В межах і в спосіб, як зазначено в статті 19 Конституції України. Без поборів бізнесу, без збору “данини” за виробництво підакцизних товарів (тютюну, спиртових виробів, палива) за “формою №2”. Ми ж розуміємо, що можливість відповідних незаконних кроків не формується в центральному апарату БЕБ. Звісно, на Банковій думають про майбутні вибори і генерують кеш для подальших процесів“, – зазначає експерт.

На завершення Лємєнов закликає українську владу зосередитися на залученні доброчесних професіоналів на посади в БЕБ, відмовившись від популістських підходів. На його думку, реформа потребує системності та розуміння, для чого саме було створене Бюро економічної безпеки.