Петиція про призупинення реформи НУШ набрала необхідну кількість голосів: виклики для дітей під час війни

Питання освіти в умовах воєнного стану набуло в Україні особливої ваги, оскільки воно безпосередньо впливає на розвиток дітей, їхнє емоційне та фізичне благополуччя, а також на рівність доступу до навчання. Проте новий етап реформування шкільної системи, який передбачає впровадження Нової української школи (НУШ) і зміни у старшій школі, ставить перед освітніми закладами, дітьми і батьками низку непередбачуваних труднощів. У таких умовах питання доцільності та безпечності реформи набуває критичного значення для тисяч учнів по всій країні.

Суть петиції та її головні вимоги

19 лютого 2026 року на сайті Кабінету міністрів України була зареєстрована петиція, авторкою якої є Оксана Качур, яка представляє інтереси батьків учнів. У петиції звертається увага уряду на необхідність призупинення впровадження реформи НУШ на період воєнного стану та в перехідний період після його завершення.

Основна мотивація полягає в тому, що реформа старшої школи без урахування реальної ситуації на місцях може призвести до зменшення кількості доступних старших класів у громадах.

Авторка петиції підкреслює, що для багатьох дітей вимушене переведення до інших населених пунктів створює значні ризики: фізичні, емоційні, а також безпекові. Доїзд до академічних ліцеїв у час воєнного конфлікту може погіршити навчальний процес, ускладнити взаємодію з педагогами та однокласниками і негативно вплинути на загальний розвиток дитини.

Педагогічні та соціальні аспекти проблеми

Петиція також акцентує на важливості збереження наступності освітніх рівнів. Учні дев’ятих класів, які розпочали навчання до впровадження НУШ, фактично опинилися у ситуації, коли продовження навчання у старших класах своєї школи стало обмеженим. Така ситуація не лише створює адміністративні проблеми, а й впливає на психологічний комфорт дітей, які вимушені адаптуватися до нових умов і часто до нових навчальних закладів.

Батьки пропонують уряду переглянути підходи до реалізації реформи, включаючи залучення широкого кола учасників освітнього процесу — педагогів, освітніх експертів і батьків — до публічного обговорення. Це дозволило б врахувати локальні особливості та забезпечити, щоб зміни в освіті не ставали додатковим стресовим фактором для дітей, особливо під час війни.

Практичні наслідки реформи під час воєнного стану

Запланований пілотний етап “профільної” реформи старшої школи має стартувати з 1 вересня 2026 року у 150 закладах по всій країні. Проте реалізація таких змін у громадах, що потерпають від військових дій, може залишити без старших класів значну кількість шкіл, що прямо вплине на доступ дітей до повноцінної освіти. Окрім цього, перевезення школярів у віддалені заклади підвищує ризик для їхнього життя та здоров’я, особливо коли питання безпеки стає критично важливим.

З огляду на це, петиція закликає Кабмін: призупинити реформу на час воєнного стану та в перехідний період; переглянути стратегію впровадження змін із врахуванням думки батьків та педагогів; гарантувати дев’ятикласникам можливість продовжити навчання у старших класах своєї школи без примусового переведення до інших навчальних закладів.

Набрання петицією необхідних 25 тисяч голосів свідчить про глибоке занепокоєння суспільства станом освіти в умовах війни та прагнення батьків убезпечити дітей від негативних наслідків реформ, які не враховують реальні умови життя у громадах. Ця ситуація ілюструє, що будь-які освітні ініціативи повинні не лише враховувати педагогічні аспекти, але й відповідати соціальним і безпековим потребам учнів, особливо в нестабільних умовах.

Реакція уряду на петицію матиме значний вплив на подальший розвиток системи освіти та на безпеку дітей у період, коли війна ставить під загрозу як навчальний процес, так і емоційне благополуччя учнів.