Українські вчителі вже багато років працюють у складних умовах, де законодавчі вимоги щодо оплати праці не збігаються з реальними можливостями бюджету, а суспільні очікування щодо підвищення зарплат залишаються високими. Проблема полягає в тому, що хоча держава декларує намір підвищувати зарплати педагогам, конкретні фінансові розрахунки показують значний розрив між законодавчими нормами і тим ресурсом, який фактично виділено.
Проєкт державного бюджету на 2026 рік передбачає 59 мільярдів гривень на підвищення престижності праці педагогів. За цими розрахунками, зарплати вчителів зростуть у два етапи: на 30% із 1 січня та на 20% із 1 вересня. Проте заступник міністра освіти Андрій Сташків заявив, що цього обсягу недостатньо для виконання закону, який передбачає підвищення зарплат до рівня трьох мінімальних. Для реалізації цієї норми бракує ще 14 мільярдів гривень, які у бюджеті не передбачено.
“Наразі такого фінансового ресурсу [щоб виконати Закон України] немає. Для того, щоб це здійснити, потрібно до 59 млрд грн, які вже виділені на підвищення зарплати на 30% та 20% у 2026 році, знайти ще додатково 14 млрд грн. Чи буде це можливо – наразі відповіді немає. Однак доплата 2600 грн буде збережена”, – наголосив Андрій Сташків.
Він також повідомив, що міністерство пропонує змінити формулу освітньої субвенції та зберегти існуючі доплати, зокрема «вчительську тисячу». Його коментарі демонструють, що уряд визнає наявні обмеження фінансування, проте не пропонує конкретного джерела додаткових коштів для повного виконання закону.
Прем’єрка Юлія Свириденко заявила, що уряд ухвалив проєкт Державного бюджету України на 2026 рік і передає його на розгляд Верховної Ради. За її словами, він відображає пріоритети держави в умовах війни, де головною метою є забезпечення безпеки та оборони, а також підтримка соціальної стійкості країни. Загальний обсяг видатків держави запланований на рівні 4,8 трильйона гривень, що на 415 мільярдів більше, ніж у 2025 році, при цьому доходи становлять 2 трильйони 826 мільярдів гривень, що на 18,8% перевищує минулорічний показник. Прогнозований дефіцит бюджету досягає 18,4% ВВП, що на 3,9 відсоткових пункти менше, ніж у 2025 році, а потреба у зовнішньому фінансуванні оцінюється у 2 трильйони 79 мільярдів гривень.
Свириденко підкреслила, що головним пріоритетом Держбюджету є забезпечення фінансування Сил Оборони України та підтримка їхніх родин. Зокрема, на оборону виділено 2,8 трильйона гривень, що складає 27,2% ВВП і на 168,6 мільярда перевищує видатки 2025 року. Частина коштів передбачена для виробництва української зброї, включно з боєприпасами, ракетами, протиракетними системами, авіаційною та бронетанковою технікою; на ці потреби заплановано щонайменше 44,3 мільярда гривень.
Водночас у заяві прем’єрки окремо виділено підтримку соціальної сфери. На освіту заплановано 265,4 мільярда гривень, що на 66,5 мільярда більше, ніж у 2025 році. Передбачено підвищення середньої зарплати педагогів на 50% у два етапи — на 30% із 1 січня та на 20% із 1 вересня 2026 року. Також передбачено безоплатне харчування для 4,4 мільйона школярів та подвоєння розміру стипендій для понад 163 тисяч студентів.
Фінансування науки у проєкті бюджету становить 19,9 мільярда гривень, що на 5,4 мільярда більше, ніж торік, і включає підтримку молодих вчених, провідних наукових установ та створення центрів оборонних досліджень, а також виконання розробок на замовлення бізнесу.
На охорону здоров’я передбачено 258 мільярдів гривень, що на 38 мільярдів більше, ніж у 2025 році. Планується підвищення зарплат лікарів первинної та екстреної медичної допомоги до 35 тисяч гривень, а також підтримка медичних працівників прифронтових регіонів. Програма медичних гарантій збільшена до 191,6 мільярда гривень. Громадянам передбачено безкоштовні ліки для лікування серцево-судинних захворювань, діабету та інших хронічних хвороб. Додатково виділено 10 мільярдів гривень на нову адресну виплату для громадян віком від 40 років на проходження комплексного скринінгу здоров’я, зокрема перевірку на серцево-судинні захворювання, діабет та стан ментального здоров’я.
За словами прем’єрки, Держбюджет 2026 року сформовано таким чином, щоб всі власні надходження та запозичення максимально спрямовувати на Сили Оборони та соціальну підтримку, водночас забезпечуючи фінансування критично важливих сфер — освіти, науки та охорони здоров’я — навіть у складних умовах війни.
Крім того, очільник МОН Оксен Лісовий зазначав, що підвищення відбуватиметься в межах Держбюджету, не досягаючи рівня трьох мінімальних зарплат. В обох випадках посадовці підкреслюють фактичні рамки фінансування, залишаючи поза увагою питання, як компенсувати розрив між законодавчими вимогами та реальною можливістю бюджету.
З позицій чиновників видно, що уряд прагне показати певну динаміку підвищення зарплат, але критично важливе питання — виконання закону у повному обсязі — залишається невирішеним. Водночас суспільство очікує, що педагоги отримають зарплати, які відповідають нормам закону та їхньому внеску у освіту дітей. Різниця між декларованими планами та фактичними можливостями бюджету демонструє, що дискусія навколо зарплат педагогів у 2026 році не стільки про етапність підвищення, скільки про те, що державний ресурс не дозволяє реалізувати законні вимоги.
Отже, коментарі посадовців і фінансові розрахунки проєкту бюджету вказують на конфлікт між законодавчими нормами та реальною політикою фінансування. Високі очікування педагогів та суспільства залишаються незадоволеними, і поки не знайдено додаткових джерел фінансування, норма про три мінімальні зарплати у 2026 році залишається недосяжною.
