У суспільстві, яке переживає складні часи та водночас поступово інтегрується у світовий цифровий простір, споживання інформації набуло особливого значення. Українці дедалі частіше шукають не лише новини, а й емоційну підтримку, можливість бути на зв’язку, зберігати відчуття причетності до спільноти. Телебачення, яке колись було центральним каналом комунікації, поступово втрачає вплив, а на його місце приходять цифрові платформи, передусім месенджери, що поєднали оперативність, мобільність і доступність.
Згідно з дослідженням компанії Gradus «Медіаспоживання 2025», три чверті українців — 75% — отримують інформацію саме через месенджери. Цей показник виявився стабільно високим, адже протягом кількох років Telegram, Viber та інші платформи залишаються основними джерелами новин для більшості населення. Дослідники наголошують, що така сталість свідчить про сформовану звичку отримувати повідомлення короткими, динамічними текстами, часто з візуальними вставками чи відео.
Дані експертів свідчать, що лідером серед месенджерів залишається Telegram, який щотижня використовують 92% опитаних користувачів. На другому місці — Viber, який продовжує утримувати популярність, особливо серед старших поколінь. Facebook Messenger після певного спаду повернув частину своєї аудиторії, тоді як WhatsApp продемонстрував найпомітніше зростання — з 30% до 41% за рік.
При цьому смартфон перетворився на головний інструмент споживання контенту: 91% респондентів отримують інформацію саме через нього. Ця цифра об’єднує всі вікові категорії — від наймолодших користувачів до старших поколінь, які дедалі впевненіше освоюють цифрові формати. Така універсальність смартфонів пояснює й тривалість перебування в мережі: 44% українців проводять у месенджерах понад три години щодня, 36% приділяють стільки ж часу відеоплатформам, а 30% — соціальним мережам.
Для порівняння, експерти наводять телевізор, який раніше був майже єдиним джерелом інформації, залишається важливим лише для 17% аудиторії. Цей розрив демонструє глибоку зміну у сприйнятті реальності — сучасний користувач прагне самостійно формувати свій інформаційний простір, обираючи джерела, теми і навіть спосіб подачі.
Український користувач дедалі більше тяжіє до форматів, що поєднують інформацію та розвагу. За рік частка тих, хто дивиться гумористичні шоу й стендапи, зросла з 49% до 54%. Збільшується й аудиторія спортивних програм — з 31% до 35%. Подкасти, які донедавна були нішевим форматом, слухають уже 29% опитаних, що на 6% більше, ніж торік.
Поступово змінюється і сприйняття відеоплатформ: YouTube та Vimeo охоплюють уже 54% користувачів. Для багатьох це не лише розвага, а й спосіб отримати аналітику, новини, експертні коментарі у зручному форматі.
Соціальні мережі залишаються другим за впливовістю каналом отримання інформації. 60% респондентів зазначили, що саме через Facebook, Instagram чи інші платформи дізнаються про події. Порівняно з минулим роком цей показник зріс на 4%.
YouTube продовжує розвивати роль універсальної платформи — його обирають 61% користувачів для дозвілля і 54% для отримання новин. Соціальні мережі мають майже таку ж вагу: 58% вважають їх головним майданчиком для розваг, а 53% — для щоденного спілкування.
Зростає популярність стримінгових сервісів: 41% користуються Spotify або YouTube Music, що свідчить про зміцнення культури платного контенту. Онлайн-кінотеатри також поступово збільшують аудиторію — з 31% до 34%.
Попри розмаїття цифрових каналів, структура соцмереж залишається стабільною. Facebook утримує позицію головної платформи для 72% користувачів. Водночас Instagram збільшив охоплення до 67%, а TikTok, який донедавна сприймався лише як розважальна мережа, став джерелом новин для 54% опитаних.
Цікаво, що зростає інтерес і до нішевих платформ: Pinterest розширює коло користувачів, а LinkedIn досяг 7% охоплення, що свідчить про посилення уваги до професійних спільнот і кар’єрного розвитку в діджитальному середовищі.
Дослідження експертів Gradus показує, що українці остаточно адаптувалися до цифрового світу. Месенджери стали не просто засобом комунікації, а повноцінним інформаційним середовищем, у якому поєднуються новини, розваги та соціальна взаємодія.
Зміни у способі споживання медіаконтенту відображають не тимчасову тенденцію, а поступову адаптацію людей до цифрового середовища. Українці дедалі частіше прагнуть самостійно визначати, звідки отримувати інформацію, які джерела вважають надійними і в якому форматі зручніше сприймати новини. Так формується нова структура індивідуального інформаційного простору, в якій користувач поєднує кілька каналів і типів контенту відповідно до власних потреб.
