Польща переглядає правила допомоги: президент ветував виплати безробітним українським біженцям
Від початку повномасштабної війни Польща стала однією з основних країн для українців, які рятувалися від війни. Країна відкрила свої кордони, надала притулок і створила цілу систему соціальної підтримки, що включала доступ до медицини, освіти та матеріальної допомоги. Однак з часом у польському суспільстві з’явилися інші настрої. Тривале перебування мільйонів українських біженців, зростання витрат на соціальні програми та внутрішні фінансові труднощі змінили атмосферу. Те, що на початку війни сприймалося як природний прояв солідарності, сьогодні стало темою дискусій про справедливість і баланс інтересів. Рішення президента Польщі Кароля Навроцького ветувати законопроєкт про щомісячні виплати безробітним українцям стало яскравим сигналом, що підхід до допомоги біженцям у країні вступає в нову фазу.
Заява президента Польщі
26 серпня 2025 року президент Польщі заявив, що соціальна допомога у межах програми «Rodzina 800+» має надаватися тільки тим українським біженцям, які готові працювати. Він підкреслив, що за три з половиною роки ситуація з фінансами та суспільними настроями радикально змінилася, тому закон у нинішньому вигляді підписувати не буде. Про це повідомляє Interia Wydarzenia.
Навроцький наголосив на принципі соціальної справедливості: поляки повинні мати не менші права у власній державі, ніж іноземці, які користуються підтримкою. Саме з цієї причини він повернув законопроєкт парламенту на доопрацювання, давши два тижні для внесення змін.
Окрім цього, президент запропонував збільшити термін, необхідний для отримання польського громадянства, з трьох до десяти років, підкресливши, що паспорт Польщі — це не лише формальність, а й участь у формуванні майбутнього нації. Ще одна його ініціатива стосується суворішого покарання за незаконний перетин кордону: тепер ідеться про можливість до п’яти років ув’язнення.
Польська програма «Rodzina 800+» і нові обмеження
«Rodzina 800+» є однією з ключових соціальних програм Польщі, спрямованих на підтримку сімей і стимулювання народжуваності. Вона передбачає щомісячну виплату 800 злотих на кожну дитину до досягнення 18 років.
Для українських біженців ця допомога стала важливим інструментом інтеграції та полегшення життя в нових умовах. Однак з 1 червня 2025 року були внесені зміни: щоб отримувати кошти, дитина мусить навчатися в польській школі, а управління соціального страхування (ZUS) має право зупинити виплати, якщо факт відвідування навчального закладу не підтвердиться. Таким чином, система поступово переходить від безумовної допомоги до допомоги, пов’язаної з виконанням певних зобов’язань.
Наслідки для українців і політичний підтекст
Відмова президента підписати закон у його первісному вигляді свідчить не лише про економічні труднощі, а й про зміну суспільного клімату. Польща все більше наголошує на тому, що підтримка не може бути безмежною і має враховувати інтереси власних громадян.
Для українців це означає поступове зростання вимог для доступу до соціальних програм: необхідність працевлаштування, навчання дітей у польських школах, довший шлях до громадянства. Ці зміни не скасовують підтримку як таку, але роблять її інструментом інтеграції та водночас фільтром для тих, хто не прагне долучатися до життя в польському суспільстві.
Отже, президент Польщі Кароль Навроцький окреслив нову логіку: допомога повинна поєднуватися з обов’язками. Така позиція вписується в загальну тенденцію перегляду політики щодо українських біженців у Європі, де все більше країн переходять від режиму термінової гуманітарної підтримки до довгострокових рішень, що враховують власні соціальні й політичні реалії.
