Польський ринок праці протягом останніх років суттєво залежав від українських працівників, які стали критично важливими для багатьох секторів економіки — від будівництва і виробництва до медицини та IT‑сфери. Зростання кількості українських біженців, які прибули після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, забезпечило Польщу значним потоком працездатних мігрантів, проте зараз країна стикається з тим, що частина трудового потенціалу з України вичерпується. Тому уряд Польщі починає переглядати стратегію інтеграції іноземців, відкриваючи можливості для працевлаштування громадян інших держав.
Підготовка нового рішення уряду Польщі
Як повідомляє In Poland, уряд Польщі визначив мету на 2025–2030 роки: довести частку іноземних працівників на ринку праці до 12%, що передбачає залучення близько 1,8–2 мільйонів мігрантів. Це рішення обумовлене поєднанням економічних і демографічних чинників: старіння населення, дефіцит робочих рук у ключових галузях та потреба підтримувати стабільне економічне зростання.
Стратегія передбачає активне залучення працівників з різних країн, що створює як нові можливості для мігрантів, так і реальні ризики для українських біженців, які зараз складають більшість іноземної робочої сили у Польщі.
Для того, щоб реалізувати стратегію щодо 12% іноземців, уряд підготував проєкт постанови, який спрощує працевлаштування мігрантів у професіях з критичною нестачею кадрів. До списку включені інженери, технологи, будівельники, механіки та електрики, лікарі без завершеної спеціалізації, медичні спеціалісти з високою кваліфікацією, медсестри та акушерки, програмісти, розробники програмного забезпечення, адміністратори баз даних, оператори енергетичного обладнання, викладачі іноземних мов, водії громадського транспорту, покрівельники, сантехніки та трубопровідники.
Очікується, що спрощена процедура дозволить швидко заповнювати вакансії та зменшить залежність польської економіки від українських працівників, оскільки країна розширює спектр трудових мігрантів.
Ситуація на ринку праці та роль українських працівників
Станом на липень 2025 року в Польщі працювало понад 1,1 мільйона іноземців, серед яких українці становили приблизно 67%, тобто понад 740 тисяч осіб.
Кількість українських працівників продовжувала зростати порівняно з 2024 роком, але темпи приросту сповільнюються, і доступний ресурс працездатних біженців поступово виснажується. У країні зростає потреба у додаткових робітниках, а обмежена чисельність українців у поєднанні зі старінням польського населення змушує уряд шукати альтернативні джерела трудової сили.
Ризики для українських біженців
Збільшення частки іноземців створює кілька прямих ризиків для українських біженців. По-перше, нові групи мігрантів з інших країн можуть зайняти вакансії, які раніше були доступні українцям, особливо в дефіцитних професіях.
По-друге, зміни у правовому статусі українців, що переводять їх на загальні умови для іноземців, означають необхідність офіційного працевлаштування та сплати внесків для отримання соціальних гарантій і медичних послуг. Це підвищує вимоги до стабільності роботи та доходів українців і створює додатковий тиск на тих, хто ще не інтегрувався у ринок праці або працює неофіційно.
Третім аспектом є довгострокова невизначеність: українці, які раніше мали спрощений доступ до соціальних послуг і тимчасового захисту, тепер опиняються в умовах конкуренції з іншими мігрантами і зобов’язані адаптуватися до стандартних правил. Це може призвести до необхідності змінювати професії, перекваліфіковуватися або шукати нові вакансії в умовах обмеженої пропозиції.
Збільшення частки іноземців до 12% може допомогти польській економіці підтримати виробництво, послуги та критично важливі сфери, але водночас ставить українських біженців у більш складне становище. Їхня роль у ринку праці стає менш стабільною, а соціальна захищеність залежить від активності та відповідності новим умовам.
У результаті українці повинні балансувати між збереженням робочого місця, адаптацією до нових правил і збереженням доступу до соціальних гарантій, що визначатиме їхню економічну та життєву стабільність у Польщі в найближчі роки.
