Понад половина українців може залишитися в Європі навіть після припинення війни: дослідження ООН

Питання повернення українських біженців після війни залежить не лише від дати завершення бойових дій, а від того, якою буде безпека в Україні, чи матимуть люди куди повертатися, чи збережуть роботу й навчання діти в Європі. Також їх повернення залежить від того, які правила перебування запропонують країни ЄС після завершення тимчасового захисту. Саме ці чинники врахувало Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, коли оцінило кілька сценаріїв для мільйонів українців, які виїхали за кордон через війну.

Що показали результати дослідження ООН

Управління Верховного комісара ООН у справах біженців проаналізувало можливі варіанти розвитку ситуації для українців, які виїхали до Європи через війну. Дослідження розглядає три сценарії: продовження бойових дій без суттєвих змін, завершення активної фази війни за умов «крихкого миру» та перемогу України з відновленням територіальної цілісності.

Автори дослідження підкреслюють, що ці розрахунки не є точним прогнозом майбутнього. Вони показують, як безпекова ситуація, політичні рішення, економічні умови й правила перебування в Європі можуть впливати на вибір українців між поверненням додому та подальшим життям за кордоном.

За сценарієм «крихкого миру» активні бойові дії припиняються, проте Росія зберігає фактичний контроль над окупованими територіями. Одночасно передбачається стабільний рівень інвестицій у підконтрольних Україні регіонах і завершення дії тимчасового захисту для українців у країнах ЄС у березні 2027 року.

За таких умов у Європі до кінця 2029 року можуть залишитися близько 2,9 мільйона українських біженців. Це становить приблизно 56% від їхньої поточної кількості, тобто понад половина людей, які виїхали через війну, можуть продовжити проживати за межами України ще кілька років після припинення активної фази бойових дій.

Інший варіант передбачає продовження війни без суттєвих змін на фронті. За такої ситуації повернення стає менш імовірним для більшості родин, оскільки питання безпеки, роботи, житла й навчання дітей залишаються невизначеними.

У цьому сценарії, за оцінкою ООН, у Європі до кінця 2029 року можуть залишитися близько 5,16 мільйона українців. Це майже 99% від нинішньої кількості українських біженців, які перебувають у європейських країнах.

Найнижчу частку українців за кордоном дослідження прогнозує у разі перемоги України та повного відновлення територіальної цілісності до кінця року. За такого розвитку подій частина людей матиме більше підстав для повернення, особливо якщо в Україні будуть умови для безпечного проживання, працевлаштування та відновлення зруйнованих громад.

За цим сценарієм у Європі можуть залишитися близько 32% українських біженців. Орієнтовно це 1,67 мільйона людей, які з різних причин продовжать жити за кордоном навіть після суттєвого покращення ситуації в Україні.

Де може залишитися найбільше українців

За оцінками ООН, найбільша кількість українських біженців може продовжити проживати в Німеччині. У дослідженні названо орієнтовний показник близько 789 тисяч осіб.

Польща також залишається одним з ключових напрямків для українців. Там, за розрахунками, можуть проживати понад 530 тисяч громадян України, оскільки країна прийняла велику кількість людей із перших місяців повномасштабного вторгнення та має тісні транспортні, мовні й родинні зв’язки з Україною.

На рішення українців впливає не лише припинення бойових дій. Для багатьох родин важливими залишаються стан житла в Україні, можливість знайти роботу, доступ до медицини, навчання дітей, безпека в конкретному регіоні та перспектива стабільного правового статусу в Європі.

За час перебування за кордоном багато українців уже інтегрувалися в місцеве життя. Діти навчаються у школах, дорослі працюють, частина родин має довгострокову оренду, соціальні зв’язки й плани, які складно змінити швидко навіть після завершення активної фази війни.

Проблеми з роботою та доходами

Дослідники ООН звертають увагу на складну ситуацію з працевлаштуванням. Майже 60% українців, які працюють у Європі, мають роботу нижче своєї кваліфікації. Це означає, що люди з освітою, досвідом і професійними навичками часто змушені погоджуватися на простіші або менш оплачувані посади.

Доходи українських біженців у Європі приблизно на 40% нижчі, ніж у місцевого населення. Така різниця показує, що інтеграція в ринок праці не завжди забезпечує фінансову стабільність, особливо для родин із дітьми, людей старшого віку та тих, хто має мовні або документальні труднощі.

Ризики після завершення тимчасового захисту

Окрему увагу в дослідженні приділено тимчасовому захисту, який дає українцям у країнах ЄС право на проживання, роботу, соціальні послуги та доступ до освіти. Завершення цього механізму без перехідних рішень може створити значні труднощі як для самих українців, так і для європейських держав.

ООН попереджає, що різке припинення тимчасового захисту у 2027 році може перевантажити системи надання притулку, ускладнити легалізацію перебування й спричинити нові переміщення українців між країнами Європи. Через це європейським урядам рекомендують заздалегідь готувати довгострокові правила для тих, хто вже працює, навчається або має родину за кордоном.

Які рішення пропонують для Європи

Серед можливих кроків називають спрощені дозволи на проживання, нові формати захисту та перехідні механізми для українців, які вже інтегрувалися в європейських країнах. Такі рішення мають допомогти уникнути правової невизначеності після завершення тимчасового захисту.

Для України ці сценарії також мають практичне значення, оскільки повернення громадян залежатиме від відбудови житла, робочих місць, безпеки громад і можливості забезпечити родинам умови для нормального життя після війни.