Попри запроваджений мораторій щодо перевірок, бізнес далі стикається з системним тиском: Андрій Павловський

Експерт вважає, що анонсований урядом мораторій на перевірки бізнесу перетворився на формальність. Перевірки фактично повернулися під виглядом нового механізму — так званого «ризикоорієнтованого підходу». Це дозволяє державним органам на власний розсуд визначати, хто з підприємців становить «ризик», а отже, підлягає перевірці, тиску, а в окремих випадках — кримінальному переслідуванню. Така ситуація є обманом суспільства: з одного боку, влада офіційно заявляє про захист бізнесу, а з іншого — створює лазівки для посилення адміністративного впливу на нього.

Як зазначає Андрій Павловський, сам термін «ризикоорієнтований підхід» є прикриттям для повернення до старих практик. За його словами, те, що голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев відкрито визнає обмеженість мораторію, лише підтверджує наявність двозначної політики: перевірки проводитимуться не для всіх, але для тих, кого назвуть «ризиковими», — з подвоєною силою. Цей принцип порушує рівність усіх перед законом, бо одні підприємці автоматично стають об’єктами репресій, а інші — недоторканними. Такий підхід створює поле для вибіркового тиску, корупції й маніпуляцій.

Андрій Павловський звертає увагу на свідчення народного депутата Ярослава Железняка, який повідомив про масштабні перевірки, які проводяться Державною службою України з надзвичайних ситуацій. Експерт зазначає, що за словами Железняка, до кінця вересня ДСНС має провести поглиблений аналіз промислових об’єктів — передусім тих, де відбулася зміна власників або змінився профіль діяльності.

Водночас перевірки охоплюють широкий спектр питань: від технічного стану об’єктів і наявності протипожежного обладнання — до відповідності документації, схем евакуації, дотримання будівельних норм. Якщо виявляються будь-які порушення, ДСНС має право застосовувати санкції — від штрафів до інших форм адміністративного тиску. Павловський вважає, що така інспекційна активність з боку служби, яка раніше не була серед основних органів тиску на бізнес, є ознакою розширення інструментів державного втручання в господарську діяльність. Подібні кроки фактично розмивають зміст оголошеного мораторію й формують атмосферу посиленої підозрілості до будь-якого приватного підприємства.

Окрему увагу експерт приділяє зростанню ролі силових структур у справі тиску на бізнес. Поряд з податковою, дедалі активніше діють СБУ, ДБР, НАБУ, БЕБ, які отримали можливість відкривати кримінальні справи нібито для захисту державних інтересів, але фактично використовують ці інструменти як важелі впливу на підприємницьку діяльність. В країні склалася ситуація, коли будь-який підприємець потенційно може стати об’єктом кримінального переслідування з формальних підстав, навіть якщо жодного факту правопорушення немає.

“І хоча формально перевірки обмежили, на бізнес продовжують активно впливати силовики”, – зазначає експерт.

На думку Андрія Павловського, нинішня ситуація свідчить про глибоку розбіжність між декларативною політикою держави й реальними діями владних структур. Мораторій був потрібен передусім для публічної демонстрації лояльності до бізнесу, особливо з урахуванням початку роботи нового уряду. Однак на практиці цей мораторій не діє, а є лише політичною фігурою мови, яка не змінює суті справи. Бізнес і далі перебуває в зоні підвищеного ризику, що підриває інвестиційний клімат і змушує підприємців працювати в атмосфері страху та недовіри.

У підсумку Павловський наголошує: реальні умови ведення бізнесу в Україні сьогодні залишаються надзвичайно складними. Замість системної підтримки підприємництва, держава через різні органи — податкові, силові, наглядові — повертається до репресивної логіки, яка була характерною для довоєнного періоду. Отже, мораторій є не більш ніж гарною фігурою мови для початку роботи нового уряду.