Експертна думка

Хто контролюватиме відбір до Рахункової палати: Андрій Боровик про ризики, конфлікти інтересів і прозорість

В Україні стартує важливий етап реформування вищого органу фінансового контролю — Рахункової палати. Цього разу змінюється не лише склад, а й принцип формування, зокрема, через створення дорадчої групи експертів (ДГЕ), яка має обрати шістьох із дев’яти членів Рахункової палати. До цієї групи увійдуть шість осіб: половину рекомендують міжнародні організації, половину — депутатські фракції. Формально це має забезпечити баланс впливу, але реальне наповнення української частини ДГЕ викликає запитання. Саме на цьому акцентує виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик.

Він зазначив, що законодавчо закріплені вимоги до членів дорадчої групи є логічними та виправданими: досвід у сфері контролю, фінансів, економіки або права не менше ніж п’ять років, бездоганна ділова репутація, моральні якості та суспільний авторитет. Проте частина запропонованих кандидатур не відповідає цим базовим критеріям. Ігнорування цього факту створює ризики делегітимації конкурсної процедури загалом.

Андрій Боровик наголосив, шо до складу ДГЕ мають увійти троє експертів, рекомендованих міжнародними організаціями. Серед них — Ігорс Лудборжс з Латвії, Паскаль Муньє з Франції та Лі Самерфілд з Великої Британії. Усі вони є визнаними фахівцями у сфері державного аудиту: це представники Європейського суду аудиторів, Суду аудиторів Франції та британського Національного аудиторського офісу.

Боровик вважає, що в їхньому випадку сумнівів щодо відповідності критеріям немає — досвід, репутація та незалежність очевидні. Саме така присутність міжнародних учасників у складі групи частково компенсує внутрішні ризики й гарантує, що остаточний процес відбору кандидатів у Рахункову палату не буде повністю контрольований українськими політичними елітами. На відміну від міжнародного сегменту, список кандидатів від парламентських фракцій викликає низку застережень. Серед претендентів — економісти, радники, колишні держслужбовці, але й особи, до яких є або питання щодо професійної придатності, або прямі сумніви в їхній незаангажованості.

Боровик окремо зупинився на кандидатурі Інни Солодкої — колишньої державної секретарки Міністерства охорони здоров’я. Він нагадав про повідомлення у ЗМІ, згідно з якими вона у 2019 році була пов’язана з інцидентами, що ставили під сумнів її службову поведінку. Йшлося про допуск сторонніх осіб до міністерства, тиск на працівників і спроби отримання доступу до внутрішніх документів без належних повноважень. На його думку, такий бекграунд несумісний з вимогою бездоганної ділової репутації.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Підвищення податків під час війни: нардеп Роксолана Підласа прокоментувала законопроєкт

Ще однією спірною кандидаткою Боровик вважає Ірину Іванову — колишню членкиню Рахункової палати. Андрій Боровик нагадав, що у 2018 році Transparency International Ukraine публічно розкритикувала її авторство звіту про стан публічних закупівель. Документ, за його словами, містив необґрунтовані висновки, частину з яких неможливо було перевірити або підтвердити. Крім того, наразі Іванова судиться з Рахунковою палатою, вимагаючи визнання її звільнення неправомірним. У цьому контексті, на його думку, участь у відборі нових членів органу, проти якого вона веде судовий спір, виглядає абсурдною.

Боровик також вказав на те, що окремі претенденти мають прямі або опосередковані зв’язки з чинною владою. Наприклад, Сергій Ніжинський — радник віцепрем’єрки з євроінтеграції, а Мирослава Масляк — помічниця народного депутата. Закон не забороняє таким особам входити до складу ДГЕ, але, за словами Боровика, їхня участь у процесі відбору може створити конфлікт інтересів або принаймні, враження упередженості.

Він вважає, що кандидат, який тісно пов’язаний з політиком або урядовцем, апріорі не може бути достатньо незалежним, коли йдеться про оцінку претендентів до Рахункової палати — органу, який має перевіряти діяльність усіх гілок влади. Особливо проблематичною така ситуація є в умовах, коли контроль за бюджетними процесами напряму пов’язаний з політичною відповідальністю. Серед кандидатів є й ті, хто, за оцінкою Transparency International Ukraine, відповідає критеріям без застережень. Це Олександр Рожко — доктор економічних наук, професор, фахівець із 18-річним досвідом, і Олександра Бетлій — аналітикиня з більш ніж двадцятирічним досвідом у сфері економіки та фінансів. Обоє, на думку Боровика, мають і фахову підготовку, і репутацію, і незалежність, необхідні для участі у процедурі відбору.

Він зауважив, що на тлі інших претендентів саме ці дві кандидатури можуть забезпечити довіру до процесу. Проте важливо, щоб вибір був зроблений не за політичною домовленістю, а за критеріями професійності. У протилежному разі навіть чесні й кваліфіковані учасники не зможуть компенсувати репутаційних втрат від загального складу групи.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  "Американська допомога закінчиться в 2025 році. Україна стала яблуком розбрату між партіями США": Валерій Пекар

Андрій Боровик наголосив, що дорадча група — це не технічний орган. Її завдання — не лише відібрати гідних, а й сформувати довіру до всієї системи аудиту в країні. Члени Рахункової палати, яких обере ця група, отримають мандат перевіряти використання бюджетних коштів, оцінювати ефективність витрат і виявляти порушення, зокрема в урядових структурах. Саме тому прозорість та обґрунтованість відбору кандидатів у дорадчу групу є критично важливою. Якщо в її складі опиняться особи з сумнівною репутацією або прямими зв’язками з владою, вся процедура втратить сенс. За словами Боровика, у такому випадку краще чесно визнати, що орган знову буде призначатися політичною більшістю, без ілюзій щодо незалежності.

Наразі рішення залишається за Верховною Радою, яка має обрати трьох українських представників до ДГЕ з запропонованого списку. Боровик вважає, що депутати мають поставитися до цього голосування відповідально. Адже йдеться не просто про затвердження персоналій, а про запуск всієї нової процедури відбору керівного складу Рахункової палати.

На його думку, якщо парламент обере сумнівних кандидатів, це зруйнує довіру не лише до самої палати, а й до ідеї аудиту як такого. Адже в умовах воєнної економіки, бюджетної напруги та масштабної міжнародної допомоги якісний аудит — це питання не лише ефективності, а й політичної відповідальності перед суспільством і партнерами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку