Повернення чоловіків призовного віку з Німеччини: про що домовилися Зеленський і Мерц

Питання українських чоловіків мобілізаційного віку, які виїхали до Німеччини під час війни і залишилися там на тривалий час, перейшло з площини суспільних суперечок у сферу міждержавних рішень, оскільки Київ і Берлін заявили про спільний пошук механізмів повернення тих, чия присутність в Україні пов’язана з вимогами закону, потребами армії та ротацією військових на фронті.

Що заявив Зеленський

14 квітня під час пресконференції в Німеччині президент України Володимир Зеленський і канцлер Фрідріх Мерц заявили, що обидві країни працюватимуть над поверненням українських чоловіків мобілізаційного віку. У центрі цієї заяви опинилися люди, які виїхали за кордон тимчасово, проте залишилися там на роки, а частина з них, за словами українського президента, перетнула кордон із порушенням українського законодавства.

Зеленський пов’язав це питання із законом, справедливістю і принципом відповідальності громадян перед державою, яка веде війну. Окремо він наголосив, що українським військовим потрібні ротації, оскільки вони тривалий час залишаються на фронті, захищаючи країну.

“Що стосується молодих людей, які сьогодні не в Україні, а за кордоном. Передусім, це різні молоді люди. Я погоджуюсь з вами щодо тих молодих людей, які є мобілізаційного віку і які поїхали за кордон. І поїхали тимчасово, але виявилося, що на роки. І багато хто з них поїхав, порушуючи, відповідно, українське законодавство. Відповідні наші служби обох країн повинні займатись цим питанням”, – заявив Зеленський.

У його заяві ключовим стало формулювання про чоловіків призовного віку, які перебувають за межами країни. Такий акцент пов’язаний із тим, що тема повернення стосується не всіх громадян, які виїхали через війну, а конкретної категорії людей, на яких поширюються обов’язки, визначені українським законодавством.

Президент України зазначив, що відповідні служби обох держав мають займатися цим напрямом спільно. У його словах прозвучало і посилання на справедливість, оскільки в умовах війни, за логікою Києва, відповідальність за захист країни не може лягати лише на тих, хто залишився в Україні або вже служить.

Яку позицію озвучив Мерц

Фрідріх Мерц підтримав підхід української сторони й заявив, що Німеччина говоритиме з українцями, які отримали захист, про те, яким чином можна полегшити їхнє повернення додому. У виступі канцлера прозвучала й ширша політична аргументація:

“Ми підтримуємо зусилля України обмежити виїзд чоловіків призовного віку до ЄС. Це є абсолютно необхідно, щоб Україна могла себе захищати, щоб була і надалі єдність українського суспільства і для того, щоб можна було Україну дійсно відбудувати. І ми бачимо тут відчутний прогрес в інтересі обох сторін”, – заявив Фрідріх Мерц.

Ця позиція важлива з огляду на те, що Німеччина залишається однією з головних країн перебування українців, які виїхали після початку повномасштабної війни. Тому будь-які домовленості між Києвом і Берліном матимуть практичні наслідки для великої групи людей.

Раніше в Німеччині лунали заперечення проти ситуації, за якої значна частина придатних до служби чоловіків отримує соціальні виплати у ФРН.

Зараз у Німеччині перебуває 1 340 362 людини, які приїхали через війну в Україні. Серед них було 349 520 чоловіків і 500 393 жінки віком від 18 до 63 років.