Позбавлення українських дітей ідентичності та мілітаризація: Олена Кондратюк закликає ОБСЄ до чіткої реакції на дії РФ

Однією з найгостріших гуманітарних проблем, спричинених війною Росії проти України, є масові порушення прав дітей. Ідеться не лише про загрозу життю чи фізичній безпеці, а про цілеспрямовану політику Російської Федерації, спрямовану на знищення української ідентичності дітей, які опинилися на тимчасово окупованих територіях або були насильницьки вивезені до РФ. Це питання стало предметом неодноразових заяв української влади, міжнародних організацій, правозахисників і журналістів. Під час зустрічі з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин Крістофом Кампом віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк прямо закликала до міжнародної реакції на ці дії Російської Федерації.

Діти є найбеззахиснішою категорією постраждалих, вони випадку опинилися не лише в умовах фізичного насильства й розлуки з родинами, а й під загрозою тотального переписування їхньої національної приналежності, імен, мови, культурного контексту. Йдеться про практики, які на міжнародному рівні кваліфікуються не лише як злочини проти людяності, а як ознаки геноциду — навмисне знищення національної групи через злам ідентичності її наймолодших членів.

Під час зустрічі з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин Крістофом Кампом віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк закликала до міжнародної реакції на ці дії Російської Федерації. Вона підкреслила необхідність особливої уваги, публічного засудження та чіткої реакції з боку ОБСЄ на черговий ракетний удар Росії по Кривому Рогу, зростання терору проти мирного населення, насильницьке позбавлення українських дітей власної ідентичності, а також масштабні й системні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях України, зокрема в Криму.

За її словами, увага до теми зміни ідентичності українських дітей, їх масової мілітаризації, а також примусового усиновлення та викрадення має бути одним з пріоритетів для ОБСЄ.

«Це надзвичайно важливо в контексті майбутніх мирних переговорів, передумовою яких має бути звільнення всіх політв’язнів, повернення полонених і дітей.

Верховна Рада на законодавчому рівні робить усе можливе для цього. Зокрема, було ухвалено Закон “Про національні меншини (спільноти)” та відповідні зміни до Закону “Про освіту”. Ці зусилля високо оцінені Європейською комісією і стали підґрунтям для початку переговорів щодо вступу України до ЄС», — наголосила Кондратюк.

Вона також підкреслила, що справедливий мир неможливий без притягнення до відповідальності всіх причетних до воєнних злочинів, геноциду й системного порушення прав людини. У цьому контексті проблема дітей — не другорядна гуманітарна тема, а один з ключових маркерів російської агресії.

За офіційними українськими даними, на тимчасово окупованих територіях перебуває близько 1,6 мільйона українських дітей. Ці діти не просто живуть в умовах інформаційної та фізичної ізоляції, а постійно піддаються політиці примусової «русифікації»: у школах вилучено українську мову, літературу, історію, вводиться російська військова символіка, прославляються російські солдати. Багато дітей відвідують так звані військово-патріотичні табори або беруть участь у заходах, які готують їх до служби в армії країни-окупанта.

Кондратюк окремо заявила:

«Викрадення і примусове усиновлення дітей, їх масова мілітаризація та підготовка до війни проти рідної країни, позбавлення української ідентичності, повне ігнорування мовних, освітніх і культурних прав — усе це є грубим порушенням Женевських конвенцій, ознаками геноциду та свідомою державною політикою країни-агресора».

Віцеспікерка закликала ОБСЄ задіяти так званий «Московський механізм», який дозволяє створювати короткострокові міжнародні місії незалежних експертів для розслідування порушень прав людини. Саме ця процедура може стати інструментом документування злочинів Росії проти українських дітей на окупованих територіях. Українська сторона наполягає, що без міжнародного розслідування, повернення дітей і відновлення їхніх прав не може бути й мови про будь-які мирні домовленості, навіть у віддаленій перспективі.

У той час як питання депортацій і злочинів проти цивільних дедалі частіше звучить на міжнародних майданчиках, тема цілеспрямованої зміни ідентичності дітей поки не стала частиною ширшого публічного обговорення. І саме це, як наголосила Кондратюк, потребує невідкладної уваги з боку міжнародної спільноти, бо йдеться не лише про права конкретних дітей, а про майбутнє нації, яку намагаються стерти з історії, починаючи з наймолодших.