Права дітей у навчальних закладах та обов’язки батьків у сфері освіти залишаються одним із ключових аспектів забезпечення безпеки та гармонійного розвитку школярів. Важливо розуміти механізми захисту дитини від психологічного тиску, булінгу, упередженого ставлення вчителів та інших порушень освітнього процесу, а також знати, як закон регулює діяльність батьківського самоврядування і фінансову участь сімей у школі.
Алгоритм дій при булінгу
Голова громадської організації «Батьки SOS», юристка Альона Парфьонова пояснила, як батьки можуть захистити дітей, що робити у випадках булінгу, як діяти при конфлікті з вчителем та які права мають законні представники учнів у школі.
Вона зазначає, що у разі, якщо дитину принижують або цькують у навчальному закладі, батьки повинні діяти системно та послідовно, звертаючи увагу на існуючі нормативні документи. У Порядку реагування на випадки булінгу визначено, що дитина може розповісти про проблему класному керівникові або іншому дорослому, якому довіряє. Потім ця інформація повинна бути передана керівництву школи, яке зобов’язане відреагувати на повідомлення незалежно від того, чи надійшло воно усно, чи письмово. Школа має скликати комісію для розгляду випадку булінгу протягом трьох робочих днів із моменту отримання повідомлення.
Водночас юристка пояснює, що комісія школи лише збирає інформацію і не має права ухвалювати рішення щодо булінгу. Визначати фактично, чи має місце правопорушення, та здійснювати розслідування покладається на поліцію. Дуже часто школи, намагаючись оперативно реагувати, підміняють судову систему, скликають комісії та самостійно оцінюють ситуацію, що залишає батьків і дітей із проблемою наодинці.
Парфьонова наголошує, що у таких випадках батьки можуть подати заяву до поліції або звернутися до суду, головне — не замовчувати проблему і повідомляти про неї адміністрацію закладу, педагогів або офіцерів безпеки, які є в багатьох школах. Важливо діяти, навіть якщо здається, що ситуація може минути сама собою.
Конфлікти між дітьми та роль педагогів
У ситуації конфлікту між учнями під час освітнього процесу саме вчитель або вчителька є першою особою, яка може зреагувати на проблему та запобігти її переростанню в булінг. Альона Парфьонова підкреслює, що своєчасна увага та корекція конфлікту педагогом дають значно більший ефект, ніж ігнорування проблеми.
Шкільні психологи мають свої механізми впливу на ситуацію, але без письмової згоди батьків вони не можуть працювати з дитиною. Юристка зазначає, що часто батьки під час оформлення документів на початку навчального року надають згоду або відмову на взаємодію психологів із дитиною, і це питання залежить від довіри до конкретного фахівця. Існують випадки, коли психологічна служба школи неефективно працює або навіть шкодить, але водночас є приклади, коли професійні дії психолога допомагають успішно розв’язати конфлікт між учнями.
Для запобігання конфліктним ситуаціям психолог може спостерігати за взаємодією класу, проводити діагностику та розробляти корекційні плани для учнів, що є жертвами булінгу, та для тих, хто проявляє агресію, за згодою батьків.
Взаємовідносини з вчителями та психологічний тиск
Юристка також коментує ситуації, коли вчитель або вчителька постійно принижує дітей, заявляючи, що клас «найгірший» або що окремі учні не заслуговують на увагу. У таких випадках Парфьонова радить батькам звертатися із заявою про психологічний булінг до керівництва школи та додавати відео- або аудіодокази повторюваних випадків. Якщо директор або директорка не реагує, адміністрація нестиме відповідальність відповідно до законодавства.
Вона підкреслює, що подібні методи мотивації, як приниження учнів, негативно впливають на самооцінку дітей і не сприяють навчанню, особливо в умовах сучасного освітнього середовища, де діти мають власні досягнення поза школою. Знецінення з боку педагогів відштовхує учнів від навчання і створює додатковий стрес.
Парфьонова наголошує, що сучасні батьки і діти більше не будуть терпіти приниження і очікують від педагогів інших методів стимулювання та підтримки учнів. Тому слід застосовувати конструктивні педагогічні підходи, які враховують індивідуальні потреби дитини та її психологічний комфорт.
Якість освітнього процесу та вплив батьків
Альона Парфьонова зазначає, що у разі сумнівів батьків щодо якості освітнього процесу, наприклад, коли діти скаржаться, що вчитель або вчителька просто переписує готові приклади з дошки, варто враховувати педагогічну автономію. Педагогам надається право обирати методи викладання, однак переписування завдань не є проявом автономії або педагогічної майстерності.
Експертка радить батькам зафіксувати такі випадки за допомогою фото-, аудіо- чи відеодоказів, які підтверджують, що освітня програма виконується неякісно або не виконується взагалі. За наявності таких доказів можна спробувати обговорити ситуацію безпосередньо з учителем або вчителькою. Якщо контакт з педагогом не дає результату, варто звернутися до керівництва школи й попросити адміністрацію вплинути на ситуацію. Адміністрація може, наприклад, надати педагогові рекомендації щодо планування уроків та забезпечення виконання освітньої програми.
Парфьонова зазначає, що при наявності зібраних доказів батьки повинні чітко розуміти, до кого звертатися. Надсилання листів безпосередньо до Міністерства освіти і науки України часто не дає прямого результату, бо листи переадресовуються до управлінь освіти або директорів шкіл. Міністерство зазвичай не розглядає кожен випадок окремо. У разі відсутності реакції з боку школи доцільно звертатися до освітнього омбудсмена або до Національної поліції. Основна стратегія — спочатку вирішувати питання через керівництво закладу, потім через місцеве управління освітою, і лише у разі безрезультатності — звертатися вище.
Юристка підкреслює, що діти з розладом дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) мають право на інклюзивну освіту та на присутність асистента вчителя або вчительки. Будь-які вимоги адміністрації, щоб батьки постійно перебували на уроках, є незаконними. Судові рішення підтверджують, що участь батьків у навчальному процесі можлива лише за їхньою добровільною згодою.
Фінансова участь батьків і роль батьківського самоврядування
Парфьонова наголошує, що школа не має права змушувати учнів прибирати клас або вимагати від батьків кошти на роботу прибиральників. Новий Санітарний регламент 2021 року та поняття «самообслуговування» передбачають, що учні можуть прибирати за собою своє місце, але не виконувати обов’язки дорослих працівників.
Щодо батьківського комітету, експертка пояснює, що законодавство визначає поняття «батьківське самоврядування», яке може організовуватися на будь-якому рівні та на добровільній основі. Рішення батьківського самоврядування не можуть виходити за межі компетенції батьків і втручатися у процеси, що належать до обов’язків школи або місцевої влади. Вона додає, що в багатьох країнах така форма організації працює ситуативно, коли батьки долучаються до конкретних потреб або заходів школи.
За словами Парфьонової, у випадку, якщо вчитель або директор наполягає на грошових внесках до юридично незареєстрованого фонду школи, батьки мають право повідомляти адміністрацію закладу. В окремих випадках застосовується стаття 189 Кримінального кодексу України щодо незаконної вимоги оплати, але для цього потрібні звернення до поліції та достатні докази, включно з відеофіксацією.
Перебування батьків у школі
Щодо правил перебування батьків у закладі освіти, Парфьонова пояснює, що законодавство не забороняє їхній присутності, але передбачає встановлення внутрішніх правил доступу та перебування. Зміни, що набирають чинності за законопроєктом № 11543, мають на меті забезпечити безпеку, визначаючи, хто і за яких умов може перебувати у приміщеннях школи. Батьки можуть бути присутні на уроках за попереднім погодженням і що правила мають передбачати чіткий порядок взаємодії, включно з відеоспостереженням, щоб уникнути конфліктів.
Парфьонова вважає, що комунікація між батьками та вчителями має відбуватися з повагою та у визначений час, за зручними для обох сторонами каналами зв’язку. Вчителі повинні відповідати у межах свого робочого часу, а батьки — поважати концентрацію педагогів під час уроків. Найкраще, коли школа і батьки разом узгоджують правила комунікації, щоб забезпечити ефективний обмін інформацією.
Перегляд оцінок та академічна доброчесність
Щодо необ’єктивного оцінювання, Парфьонова підкреслює, що учні мають право на повагу своєї гідності та вільне висловлювання думки, а необ’єктивне оцінювання порушує академічну доброчесність. На практиці, навіть при перегляді оцінки, часто створюється комісія зі складу тих самих учителів, що об’єктивність оцінювання ставить під сумнів. Батькам слід просити доступ до контрольних робіт або можливість їх перескладання, особливо у випадках, коли дитина зазнала стресу через надзвичайні обставини, наприклад, повітряні тривоги чи перебування в укритті.
Парфьонова наголошує, що взаємна повага між батьками та педагогами є основою конструктивного діалогу. Вчителі, які поважають дітей і батьків, отримують взаємну повагу, а батьки, у свою чергу, відповідально ставляться до спостереження за навчальним процесом та захисту прав дітей. Сучасне покоління батьків не залишатиме без уваги приниження чи недоліки у школі, і що комунікація повинна бути щирою, чесною та спрямованою на добробут учнів.
