Офіс Генерального прокурора та Державне бюро розслідувань проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні від 12 січня 2026 року щодо можливих протиправних дій посадових осіб Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Підставою для відкриття провадження в обох випадках стали ймовірні порушення під час продажу земельних ділянок у Закарпатській області загальною площею 460 гектарів.
Йдеться про реалізацію АРМА 8 січня 2026 року на аукціоні трьох земельних ділянок на полонині Боржава в Закарпатській області загальною площею 460 гектарів за 89,5 млн грн.
Торги проходили у форматі “голандського аукціону”, коли стартова ціна поступово знижується до моменту згоди першого учасника на купівлю активу. В усіх трьох аукціонах участь брав лише один претендент, а продаж відбувся фактично за мінімально можливими цінами.
Зокрема, земельну ділянку площею 26,7366 га за 5,4 млн грн при стартовій ціні 10,4 млн грн придбав Андрій Вінграновський. Він же став власником ще 199,1488 га, сплативши 39,1 млн грн замість початкових 75,2 млн грн. Ділянку площею 234,77 га за 45 млн грн при стартовій ціні 88,2 млн грн придбав Ігор Власюк.
У результаті середня вартість однієї сотки землі, реалізованої на аукціоні, становила близько 2 тис. грн. Водночас у листопаді 2024 року в АРМА очікували отримати за ці земельні ділянки понад 1 млрд грн.
Згідно з даними Opendatabot, Андрій Вінграновський є власником ТОВ “Омбрі Інвестмент”, яке входить до “корпоративної групи родини Льовочкіних”. Також він є чоловіком Юлії Льовочкіної.
Ігор Власюк є засновником ТОВ “Боржава Есет”, кінцевим бенефіціарним власником якого виступає Вінграновський.
У серпні 2025 року видання Bihus оприлюднило матеріал, у якому повідомлялося про плани Сергія Льовочкіна щодо будівництва гірськолижного курорту “Боржава”.
Розслідування, яке здійснюють Офіс Генерального прокурора та ДБР у межах цього кримінального провадження, проводиться за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу — “Зловживання владою або службовим становищем”. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю.
Відповідно до ст. 7 закону про АРМА, голова агентства організовує, контролює та несе персональну відповідальність за прозорість діяльності установи та результати її роботи.




