Приватні військові компанії в Україні: нові горизонти безпеки чи тіньова загроза суверенітету

Україна, яка вже третій рік веде боротьбу з російською агресією, стикається з новими викликами у сфері безпеки. В умовах постійної загрози та необхідності оперативної реакції на неї в країні дедалі частіше обговорюється можливість створення приватних військових компаній (ПВК). Ця ідея викликає неоднозначні реакції: одні бачать у ній порятунок, інші — потенційну небезпеку. Чи зможе Україна ефективно інтегрувати ПВК у свою систему безпеки, і які уроки можна взяти з досвіду інших країн? Зануримося у світ ПВК, їхню історію, зарубіжний досвід, і оцінімо всі їх переваги та недоліки.

Міністерство оборони України підтримало законопроєкт про створення приватних військових компаній (ПВК), який визначає правовий статус та організаційно-правові засади їхньої діяльності. Також він передбачає заснування міжнародних компаній в Україні, які будуть залучені до оборонних заходів як в межах країни, так і за її межами, надаючи оборонні послуги. Законопроєкт пропонує створити новий державний орган – Державну службу України у справах міжнародних оборонних компаній, яка буде відповідати за регулювання та управління діяльністю таких компаній. Вона підпорядковуватиметься Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України та матиме контроль над діяльністю приватних військових компаній, реєстрацією угод на оборонні послуги, а також обліком наявного озброєння і техніки.

Історичні приклади

Приватні військові компанії (ПВК) сьогодні часто сприймаються як феномен сучасного світу, однак історія їх виникнення сягає давнини – тисячоліть назад. Історичні прототипи ПВК існували в різні епохи, змінюючись разом із розвитком суспільства та військової справи. Вже у Стародавньому Єгипті найманці відігравали важливу роль у військових конфліктах. Фараони наймали іноземних воїнів для захисту кордонів та участі у військових кампаніях. Аналогічна практика існувала у Древній Греції, де наймані війська складали значну частину армії деяких полісів.

Одним із найяскравіших прикладів є “Десять тисяч” Ксенофонта – наймане військо, яке складалося переважно з греків і служило перському претенденту на трон. Їхня знаменита подорож через ворожі землі після смерті замовника описана у Ксенофонтовій “Анабасисі”. Римська імперія також широко використовувала найманців з варварських племен для захисту своїх кордонів. До прикладу, готські найманці служили у римській армії, а згодом самі завоювали частину імперії.

У середньовічній Європі лицарі та їхні дружини часто наймалися на службу до різних феодалів. Вони могли укладати тимчасові контракти для участі у війнах і конфліктах, що нагадує сучасні ПВК. Під час епохи Великих географічних відкриттів і колонізації нових земель, конкістадори діяли як приватні військові сили, фінансовані приватними особами або компаніями. Наприклад, Ост-Індська компанія використовувала власні армії для захисту своїх інтересів у колоніях.

Сучасні ПВК почали з’являтися після Другої світової війни. Однією з перших і найвідоміших стала компанія Executive Outcomes, яка діяла в Африці в 1990-х роках. ПВК Blackwater, заснована у 1997 році в США, надавала послуги охорони, розвідки та логістичної підтримки в Іраку та Афганістані, допомагала урядам цих країн боротися з повстанцями, надаючи високопрофесійну військову підтримку.  Однак її діяльність супроводжувалася скандалами, такими як інцидент 2007 року в Багдаді, коли співробітники компанії відкрили вогонь по мирних жителях, що призвело до численних жертв і міжнародного обурення. DynCorp є ще однією великою американською ПВК, яка активно працює в різних частинах світу. Вона забезпечує безпеку урядових об’єктів, проводить антитерористичні операції та надає консультації місцевим силовим структурам.

Досвід різних країн у використанні ПВК дозволяє побачити як переваги, так і недоліки цього підходу. З одного боку перераховані вище компанії, а також британські G4S та Aegis Defence Services активно залучаються до виконання різних завдань у зонах конфліктів, забезпечують охорону об’єктів, конвоїв, проводять розвідувальні операції та надають консультації місцевим силам безпеки. Їх перевагою є можливість швидкої мобілізації та високий рівень професіоналізму співробітників. Водночас скандали, пов’язані з порушенням прав людини та використанням надмірної сили, свідчать про необхідність жорсткого контролю та регулювання, що не завжди можливо здійснити. Так, ПВК “Вагнер” стала сумнозвісною завдяки своїй участі у війнах на сході України та в Сирії. Як відомо, “Вагнер” відзначається жорстокістю у своїх операціях, що призводить до численних порушень прав людини.

Отже, приватні військові компанії еволюціонували від найманців античності до високотехнологічних контрактників сьогодення, відображаючи зміни у військових технологіях, політиці та економіці. Вони продовжують відігравати важливу роль у сучасних конфліктах, залишаючись неоднозначним і суперечливим феноменом нашого часу.

ПВК в Україні

В Україні вже були приклади діяльності ПВК або схожих структур. ПВК “МАР”, заснована в 2015 році, займалася охороною та консалтинговими послугами у сфері безпеки. Вона працювала на території України та інших країнах. ПВК “Омега Консалтинг Груп” є теж українською приватною військовою компанією, яка з’явилася на ринку безпеки після початку війни на Донбасі. Вона надавала послуги охорони, навчання та консалтингу. Крім того, багато приватних охоронних компаній в Україні виконували функції, схожі на діяльність ПВК. Вони надавали послуги охорони, захисту об’єктів критичної інфраструктури та забезпечували безпеку під час проведення різних заходів. Фінансування цих компаній здійснювалося за рахунок контрактів з приватними та державними структурами.

В умовах війни контроль за діяльністю ПВК може бути ускладнений, тому доцільно було би займатися цим питанням у післявоєнний час, коли держава зможе розробити та впровадити ефективні механізми контролю та регулювання, забезпечивши прозорість та підзвітність ПВК. Після війни Україні потрібно буде зосередитися на відбудові та стабілізації країни, тому ПВК можуть відіграти важливу роль у забезпеченні безпеки під час відбудови, охороняючи критичну інфраструктуру, допомагаючи у відновленні порядку та надаючи підтримку у боротьбі з залишками терористичних угруповань.

Крім того, після завершення війни Україна зможе заручитися міжнародною підтримкою для створення ПВК, враховуючи досвід інших країн та отримуючи консультації від міжнародних експертів. Це допоможе уникнути помилок та забезпечити ефективність діяльності ПВК. Створення ПВК після війни сприятиме розвитку економіки, створюючи нові робочі місця та залучаючи інвестиції у сферу безпеки. Це допоможе підвищити рівень безпеки та стабільності в країні. При цьому під час заснування таких компаній слід ретельно проаналізувати всі плюси і мінуси, щоб вони були дійсно ефективними.

Переваги і недоліки ПВК

Переваги:

1. Гнучкість та мобільність. ПВК можуть швидко реагувати на змінювані умови, надаючи оперативну підтримку там, де це найбільше потрібно. Це особливо важливо в умовах постійної загрози та швидких змін у ситуації на полі бою.
2. Зниження навантаження на регулярні війська. Використання ПВК дозволяє звільнити регулярні збройні сили для виконання більш критичних завдань. Це підвищує ефективність військових операцій та забезпечує краще використання ресурсів.
3. Економічна ефективність. У деяких випадках залучення ПВК може бути економічно вигіднішим, ніж утримання великої регулярної армії. При цьому вони можуть виконувати спеціалізовані завдання за контрактом, що знижує витрати на довгострокове утримання персоналу.
4. Спеціалізація та професіоналізм. ПВК часто мають вузьку спеціалізацію та висококваліфікований персонал, що дозволяє виконувати складні завдання на високому рівні. Це забезпечує високу ефективність у виконанні специфічних завдань.

Недоліки:

1. Недостатній контроль. ПВК часто діють поза межами традиційної військової ієрархії, що може призвести до порушень прав людини та інших зловживань. Відсутність чіткої законодавчо встановленої системи контролю та підзвітності може створити серйозні проблеми. Тобто, необхідність контролю та регулювання діяльності ПВК є однією з головних умов їхнього успішного функціонування.
2. Ризики для суверенітету. Використання ПВК може поставити під загрозу суверенітет держави, якщо контроль над ними буде недостатнім. ПВК можуть діяти в інтересах приватних осіб або корпорацій, що може суперечити національним інтересам. Це особливо небезпечно в умовах війни та політичної нестабільності.
3. Етичні питання. Залучення приватних структур до військових дій викликає питання щодо етичності та легітимності таких дій. Приватні компанії можуть мати комерційні інтереси, що не завжди співпадають з державними пріоритетами. Це може призвести до конфлікту інтересів та негативних наслідків для державної безпеки.
4. Потенційні конфлікти інтересів. Приватні військові компанії можуть підпадати під вплив бізнесових інтересів, що може суперечити національним безпековим цілям. Це особливо небезпечно в умовах війни та політичної нестабільності. Необхідно забезпечити, щоб діяльність ПВК відповідала національним інтересам та була підпорядкована державному контролю.

Перспективи для України

Україна має потенціал для створення ефективних ПВК, які могли б посилити обороноздатність країни. Проте, для успішної реалізації цієї ідеї необхідно врахувати ряд ключових аспектів:

1. Розробка нормативно-правової бази. Чіткі закони та регуляції мають забезпечити прозорість та підзвітність діяльності ПВК. Важливо, щоб законодавча база передбачала механізми контролю та відповідальності. Це допоможе уникнути зловживань та забезпечить їхнє ефективне функціонування у межах правового поля.
2. Створення системи контролю. Необхідно розробити ефективні механізми контролю за діяльністю ПВК, включаючи регулярні перевірки, звіти та моніторинг з боку державних органів. Це забезпечить їхню підзвітність та відповідальність перед державою.
3. Міжнародне співробітництво. Врахування історичного та зарубіжного досвіду, а також співпраця з міжнародними організаціями можуть допомогти Україні уникнути помилок та впровадити найкращі практики у сфері приватної військової діяльності. При цьому міжнародне співробітництво дозволить отримати цінний досвід та забезпечить дотримання міжнародних стандартів.
4. Професійна підготовка. Створення навчальних програм та центрів підготовки для співробітників ПВК забезпечить високий рівень професіоналізму та ефективність виконання завдань. Це сприятиме підвищенню кваліфікації та забезпечить виконання місій на високому рівні.

Отже, створення приватних військових компаній в Україні може відкрити нові горизонти у сфері забезпечення національної безпеки. Проте для того, щоб цей крок був успішним, необхідно врахувати всі потенційні ризики та переваги. Важливо забезпечити діяльність ПВК таким чином, щоб вони діяли виключно в інтересах держави, були підзвітні та контрольовані, щоб уникнути зловживань та забезпечити прозорість їхньої діяльності. Лише за таких умов ПВК можуть стати ефективним інструментом для зміцнення обороноздатності України та забезпечення її суверенітету.

Оксана Іщенко