Що буде після скасування прожиткового мінімуму: коментар експерта з соцполітики Андрія Павловського
Коли мова йде про скасування такого фундаментального економічного інструменту як прожитковий мінімум, у суспільстві виникають серйозні занепокоєння щодо його впливу на найбільш вразливі категорії населення України. В уряді все частіше озвучують ідею відміни прожиткового мінімуму, але чи усвідомлюють вони справжні наслідки такого кроку? Чи не стане це черговою можливістю для влади маніпулювати соціальною політикою, позбавляючи людей законного права на мінімальну підтримку?
Нещодавно у Міністерстві соціальної політики анонсували можливість скасування прожиткового мінімуму, зазначивши, що на зміну йому прийде нова соціальна виплата. Ця допомога буде розраховуватися індивідуально, залежно від складу родини та домогосподарства.
Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики,народний депутат України попередніх скликань заявив, що скасування прожиткового мінімуму може призвести до значного зниження державної допомоги тим, хто найбільше цього потребує. На основі цього показника наразі розраховується державна підтримка уразливих верств населення, а його відміна відкриває шлях для уряду визначати розміри соціальних виплат за власним бажанням, виходячи з наявних фінансових ресурсів, а не об’єктивної необхідності.
Як зазначає Андрій Павловський, відмова від прожиткового мінімуму дозволить уряду самовільно встановлювати суми соціальної допомоги, що може залежати виключно від стану бюджету. Врешті-решт, це може призвести до того, що найбільш уразливі верстви населення залишаться без достатньої підтримки, на яку вони покладалися раніше.
“Якщо скасувати прожитковий мінімум, це відкриває шлях до суттєвого зменшення розміру соціальних виплат. Зараз вони вимушені обраховувати через розмір прожиткового мінімуму, спиратися на нього.
У випадку, якщо не буде прожиткового мінімуму, то уряд писатиме цифри “зі стелі”, за можливості фінансових ресурсів. Натомість прожитковий мінімум визначає закон. Крім того, державна допомога для вразливих категорій населення також зменшиться”, – вважає експерт.
Крім того, на своїй сторінці у Фейсбук Андрій Павловський звернув увагу на дивовижний парадокс: економічну політику в Україні розробляють групи експертів зі спеціалізованих центрів, відомих лише обмеженому колу осіб.
“Цікаво, що економічну політику в Україні розробляють хлопці та дівчата зі структур, відомих вузькому колу зацікавлених осіб. Це всілякі центри економічних стратегій та економічних відновлень.
В мене питання, а для чого існують і що роблять поважні наукові установи Академії Наук України?Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”
Інститут економіки промисловості
Інститут демографії та проблем якості життя Національної академії наук України
Державна установа “Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України”
Державна установа “Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України”
Державна установа “Інститут регіональних досліджень імені М.І.Долішнього Національної академії наук України”
Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи
Закарпатський регіональний Центр соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України
Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку.
Не бачив жодного звернення науковців до Зеленського, Гетманцева, Марченка. Не бачив гучних заяв щодо гусескубальної політики Гетманцева. Не чув про воєнну економіку. Мовчать про схеми, мовчать про розподіл бюджету, мовчать про політику НБУ”, – написав Андрій Павловський.
Нагадаємо, прожитковий мінімум — це вартісна оцінка мінімальних наборів товарів та послуг, необхідних для забезпечення базових потреб людини. За даними Міністерства соціальної політики, фактичний розмір прожиткового мінімуму на одну особу у червні 2024 року складав 3023 гривні.
Отже, питання залишається відкритим: чи дійсно скасування прожиткового мінімуму є кроком до економічної стабільності, чи це просто черговий спосіб зменшити соціальні зобов’язання держави перед своїми громадянами?
