Шкільна освіта зміниться: МОН планує поєднати навчання з професією з 2027 року (відео)

Міністерство освіти і науки України анонсувало серйозне оновлення підходів до середньої освіти, яке передбачає інтеграцію професійної підготовки безпосередньо у шкільне навчання. За словами керівниці напряму професійної освіти МОН Ірини Шумик, вже з 2027 року українські школярі зможуть не лише отримати атестат, а й здобути першу професію.
Ідея полягає в тому, щоби в старших класах загальної середньої школи учні мали можливість одночасно опановувати базові загальноосвітні дисципліни та паралельно навчатися за однією з затребуваних робітничих спеціальностей. Йдеться про повноцінне поєднання традиційної освіти з практичним компонентом — саме таким, який дозволить після випуску одразу працювати за фахом.
«Це унікальна можливість закінчити школу і здобути професію. Нас завжди критикують за нудну фізику чи математику. От ми зараз працюємо над новими програмами, де професійний компонент буде інтегрований із загальноосвітніми», — пояснила Ірина Шумик.
МОН розробляє нові навчальні програми, які мають подолати прірву між теорією, яка часто не має прикладного характеру, та реальними потребами ринку праці. Зміни орієнтовані насамперед на старші класи — 10–11, а в перспективі — й на 9-й клас, де учні зможуть робити усвідомлений вибір між академічним продовженням навчання або фокусом на професійну підготовку.
Крім оновлення змісту навчальних програм, передбачається активна співпраця між школами та закладами професійно-технічної освіти, щоб забезпечити доступ учням до лабораторій, майстерень і викладачів із практичним досвідом.
Запровадження змін заплановано на 2027 рік. Це означає, що зараз триває етап розробки, пілотування та погодження нових стандартів і програм. У МОН наголошують: реформа не скасовує базової загальної освіти, але додає їй практичної ваги — щоби після школи випускник мав не лише знання, а й професійний інструмент для старту в житті.
Це один із кроків у ширшій стратегії оновлення змісту освіти, яка передбачає більшу гнучкість, орієнтацію на потреби учнів, регіональну специфіку та відповідність сучасним викликам — від цифровізації до енергетичної автономії.