Новий навчальний рік розпочнеться вже найближчим часом, тому уряд та парламент працюють над визначенням правил проведення підсумкових та вступних іспитів. Щоденні повітряні тривоги, переїзди з небезпечних територій, втрата рідного дому чи школи, розрив соціальних зв’язків і нестача стабільності — все це створює для школярів додаткові бар’єри на шляху до здобуття освіти. Українські діти продовжують навчатися в умовах, далеких від нормальних, тому освітня система змушена постійно адаптуватися. Вона змінює форми навчання, підходи до оцінювання та іспитів, щоб максимально знизити стрес для учнів і водночас зберегти якість освіти. У такій ситуації уряд пропонує нову модель організації навчального процесу у 2025/2026 навчальному році, яка вже обговорюється в суспільстві й найближчим часом має бути розглянута парламентом.
Відмова від державної підсумкової атестації
У проєкті закону №13650, зареєстрованому у Верховній Раді, передбачено, що після завершення навчання у 4-х, 9-х та 11-х класах школярі не складатимуть державної підсумкової атестації. Це означає, що для отримання свідоцтва досягнень, свідоцтва про здобуття базової середньої освіти або свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти учням не потрібно буде проходити традиційні шкільні іспити. Такий крок пояснюється складністю організації екзаменаційних процесів у воєнних умовах і прагненням зменшити психологічний тиск на дітей.
Водночас вступні випробування до закладів вищої освіти у 2026 році планують провести у форматі Національного мультипредметного тесту (НМТ), що вже був апробований у попередні роки. Законопроєкт визначає, що тест складатиметься з чотирьох предметів.
Три з них будуть обов’язковими для всіх абітурієнтів:
-
українська мова,
-
математика,
-
історія України.
Четвертий предмет випускники обиратимуть самостійно. У переліку доступних дисциплін запропоновано українську літературу, географію, біологію, фізику, хімію та іноземні мови — англійську, німецьку, французьку чи іспанську.
Таким чином, структура НМТ залишиться зрозумілою й знайомою для учнів, які готувалися до подібного формату у попередні роки. Це дозволить забезпечити певну сталість у системі вступу, що є важливою умовою в умовах невизначеності.
Підготовка до тестування
Міністерство освіти та наукові портали вже надають можливість ознайомитися з демонстраційними версіями завдань НМТ. Майбутні вступники можуть використовувати приклади тестів для тренувань і повторення матеріалу. Крім того, доступними залишаються й типові завдання зовнішнього незалежного оцінювання попередніх років, які можуть бути ефективним інструментом підготовки.
Для системного навчання пропонуються тематичні добірки тестів із кожного предмета, що дозволяє не лише перевіряти знання, а й формувати стратегію проходження іспиту. Такий підхід має знизити рівень невизначеності для абітурієнтів, адже вони заздалегідь розумітимуть структуру завдань та формат перевірки знань.
Значення змін для учнів і системи освіти
Відмова від ДПА у 4-х, 9-х та 11-х класах та збереження НМТ у вже відпрацьованому форматі дають можливість зменшити адміністративне навантаження на школи та психологічний тиск на дітей. Для учнів це означає, що отримання базових і підсумкових документів про освіту не буде пов’язане з додатковими стресовими процедурами. Водночас для вступників зберігається чітка й зрозуміла система доступу до вищої освіти.
Таке рішення є компромісом між вимогою зберігати стандарти освіти та необхідністю враховувати реалії воєнного часу. Воно дозволяє дітям сконцентруватися на навчанні, а не на процедурних труднощах, і водночас забезпечує прозорий доступ до університетів.
Отже, навчальний рік 2025/2026 формуватиметься в умовах воєнної реальності, яка диктує свої правила і вимагає адаптації від усіх учасників освітнього процесу. Зміни, які пропонуються урядом і парламентом, спрямовані на зменшення навантаження на школярів та школи в умовах війни. Відмова від ДПА у 4-х, 9-х та 11-х класах дозволяє учням отримати документи про освіту без додаткового стресу, а проведення НМТ за усталеною моделлю забезпечує зрозумілий і стабільний механізм вступу до закладів вищої освіти. Такий підхід дає можливість зосередитися на навчанні та підготовці до майбутнього, зберігаючи безперервність освітнього процесу навіть у складних умовах.
