Війна в Україні змусила мільйони людей шукати прихисток за кордоном, рятуючи свої життя та життя своїх близьких. Європейські країни, особливо Німеччина та Польща, стали головними пунктами призначення для багатьох українців, надаючи їм тимчасовий захист, доступ до соціальних послуг і фінансову підтримку. Проте з часом у європейському суспільстві почала з’являтися певна втома від тривалого перебування біженців. Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час виступу в Бундестазі озвучив ключову тезу: українські біженці, які залишаються без роботи, мають активніше інтегруватися на ринок праці або розглядати можливість повернення на батьківщину.
Заклик до працевлаштування або повернення додому
Під час урядових слухань у Бундестазі Олаф Шольц заявив, що занадто багато українських біженців залишаються без роботи, незважаючи на довготривале перебування в Німеччині. Канцлер наголосив, що українцям необхідно активніше включатися в економічне життя країни.
“Занадто багато перебувають тут, по суті, вже досить довго, і тепер їм потрібно нарешті почати працювати”, – заявив Шольц, передає ntv.
Він зазначив, що після завершення курсів з вивчення мови та адаптаційних програм українці мають або знайти роботу, або повернутися на батьківщину. За словами Шольца, чинні урядові програми стимулювання зайнятості не дали бажаних результатів, що потребує нових підходів до вирішення цієї проблеми.
Ідея створення українського агентства в Німеччині та Польщі
Шольц зазначив, що детально обговорював питання працевлаштування українських біженців з Президентом України Володимиром Зеленським.
“Він (Зеленський – ред.) повідомив мені, що має намір створити в Німеччині та Польщі українське агентство, яке допомагатиме українцям або повертатися на батьківщину, або влаштовуватися на роботу в Німеччині, щоб ми могли спільно рухатися в цьому напрямку”, – наголосив канцлер ФРН.
Метою цього агентства є допомога українцям у пошуку роботи або організація їхнього повернення в Україну. Така ініціатива покликана створити умови для активного залучення українців до ринку праці або, за їхнього бажання, забезпечити безпечний і організований процес репатріації.
Чому Німеччина піднімає це питання зараз
Зростання витрат на соціальні програми, зокрема для біженців, є одним із факторів, що впливають на політику Німеччини. Країна зіткнулася з економічними викликами, що потребують більш ефективного розподілу ресурсів. Додатково у суспільстві почали звучати голоси, які закликають до чіткішої інтеграції біженців або до їхнього повернення.
У цьому контексті заява Шольца відображає настрої частини німецького суспільства, яке прагне бачити конкретні результати від програм допомоги біженцям. Це сигнал для українців, що перебування в Європі більше не може сприйматися як довготривала перспектива без активної участі у житті країни, яка їх прийняла. Утім, для ефективної реалізації цього підходу важливо забезпечити достатню підтримку – як у працевлаштуванні, так і в поверненні на батьківщину. Співпраця між Україною та Німеччиною у цьому питанні може стати ключем до вирішення складних викликів, з якими стикаються переселенці.
Реакція українців та виклики інтеграції
Для багатьох українських біженців заява Шольца стала несподіванкою. Частина переселенців все ще адаптується до нового середовища, долає мовний бар’єр та шукає можливості для працевлаштування. Інші ж залишаються у стані невизначеності через нестабільну ситуацію в Україні, що ускладнює прийняття рішення про повернення додому. Водночас ініціатива Зеленського щодо створення агентства може стати важливим кроком для сприяння адаптації українців у Європі або їхнього поступового повернення до України.
Тема українських біженців залишається складною та багатогранною. Європейські країни намагаються знайти баланс між підтримкою тих, хто потребує допомоги, та забезпеченням ефективного використання ресурсів. Для українців це означає, що необхідно адаптуватися до нових реалій, приймати активну участь у житті громад, які їх прийняли, або готуватися до повернення додому, якщо це стане можливим. У будь-якому випадку, спільні зусилля урядів і громад можуть допомогти знайти рішення, що відповідатимуть інтересам усіх сторін.
