Соцмережа X протягом року заблокувала  800 мільйонів акаунтів: нова політика цифрового світу

Цифровий інформаційний простір дедалі більше перетворюється на поле політичної боротьби, де держави, технологічні компанії та алгоритми змагаються за контроль над громадською думкою. Показовим кейсом у цьому треку стало те, що соцмережа X протягом року заблокувала близько 800 млн акаунтів, пов’язаних зі спамом, бот-мережами та координованими маніпуляціями. Низка таких мереж поширювала дезінформацію або штучно розганяла окремі теми, а серед джерел кампаній згадуються Росія, Іран та Китай.

На перший погляд, ця цифра виглядає сенсаційною. Насправді вона говорить про інше: масштаб індустрії інформаційних маніпуляцій, що сформувалася навколо соцмереж, давно перевищив рамки окремих кампаній чи політичних скандалів. Цифрові платформи стали новою інфраструктурою політичного впливу – і водночас новим фронтом боротьби між державами, корпораціями та алгоритмами.

Індустріалізація маніпуляцій

Масштаб проблеми бот-мереж значно ширший, ніж може здатися з новин про окремі блокування. Дослідження Університету Індіани, присвячене аналізу поведінки акаунтів у Twitter, показало, що приблизно 9–15% профілів можуть бути автоматизованими.

Це означає, що навіть у звичайний період кожен десятий учасник дискусії може бути не людиною, а алгоритмом. Інші міждисциплінарні дослідження, які аналізували понад 200 млн користувачів під час масштабних інформаційних подій, дійшли висновку, що 20% повідомлень у соцмережах можуть походити від ботів.

У політичних темах ситуація ще драматичніша. Аналіз дискусій навколо міграційної політики США показав, що приблизно третина повідомлень у відповідних обговореннях була створена автоматизованими акаунтами.

Під час особливо поляризованих подій ця частка може зростати ще більше. Дослідження дискусій щодо імпічменту президента США у 2019 році показало, що менше ніж 1% користувачів генерували понад 30% усіх повідомлень у темі.

Саме ці дані пояснюють, чому блокування сотень мільйонів акаунтів виглядає менш сенсаційним, ніж здається. Йдеться не про окрему чистку платформи, а про системну боротьбу з індустрією інформаційного впливу.

Ця індустрія стала особливо помітною після 2016 року. Дослідження кампанії Brexit показало, що менше ніж 1% акаунтів могли створювати майже третину повідомлень у ключових дискусіях.

Це був момент, коли бот-мережі перестали сприйматися як інструмент спаму і почали розглядатися як фактор політичної боротьби.

Геополітика інформаційних операцій

Сучасні мережі впливу створюють не лише держави. У багатьох випадках до них залучені приватні комунікаційні компанії, політичні консультанти або спеціалізовані агентства інформаційного впливу.

У звітах Meta Platforms зазначено, що з 2017 року найбільшим джерелом координованих інформаційних операцій залишалася Росія. Далі йдуть Іран і Китай.

Європейська служба зовнішніх дій у звіті про Foreign Information Manipulation and Interference описує ці кампанії як системну діяльність із підриву довіри до демократичних інституцій.

Кампанія Doppelganger, наприклад, використовувала мережу підроблених медіасайтів, багатомовний контент і таргетування різних країн Європи.

Це демонструє важливу зміну. Якщо у XX столітті пропаганда була прив’язана до державних медіа, то у XXI столітті вона дедалі більше виглядає як гібридна індустрія, де межа між урядом, приватним бізнесом і політичними кампаніями стає дедалі менш чіткою.

У результаті інформаційні операції мають іншу стратегічну логіку. Їхня мета не завжди полягає в тому, щоб переконати виборців підтримати конкретного кандидата. Часто йдеться про інше – посіяти сумніви щодо самої легітимності політичних процесів.

Саме тому американські розвідслужби у 2024 році попереджали, що зовнішні актори можуть намагатися не лише впливати на виборців, а й підривати довіру до результатів голосування. У довгостроковій перспективі це означає перехід політичної боротьби в нову площину – боротьбу за довіру до інформаційної реальності.

Алгоритми проти алгоритмів

Якщо політичні операції стали масштабнішими, то головна причина – технологічний перелом, пов’язаний із генеративним ШІ.

Ще десять років тому більшість ботів була відносно примітивною. Вони повторювали однакові повідомлення, постили з неприродною частотою і легко виявлялися через шаблонні поведінкові патерни. Сьогодні ситуація інша.

У 2024 році OpenAI повідомила про виявлення кількох інформаційних операцій, де ШІ використовувався для масового створення текстів і коментарів. Такі боти можуть не лише поширювати контент, а й підтримувати дискусію, реагувати на коментарі і навіть імітувати суперечки між різними користувачами.

Ще одна важлива зміна – поява згенерованих профілів. Meta Platforms повідомляла, що понад дві третини виявлених мереж координованої неавтентичної поведінки використовували профільні фото, створені алгоритмами генеративних зображень.

Це робить ботів значно складнішими для виявлення.

У відповідь платформи також почали використовувати штучний інтелект. Дослідження систем бот-детекції показують, що сучасні алгоритми можуть перевищувати попередні методи виявлення на кілька відсотків за точністю.

Але проблема полягає в тому, що ті самі технології використовують і маніпулятори.

У результаті виникає класична технологічна гонка: алгоритми створюють ботів – інші алгоритми їх ловлять – і знову з’являється нове покоління ботів.

Чому платформи не можуть ігнорувати проблему

Для соцмереж боротьба з ботами – не лише політичне питання, а й питання бізнесу. Рекламний ринок працює на довірі до метрик аудиторії. Якщо рекламодавець не впевнений, що його рекламу бачать реальні люди, він починає сумніватися в ефективності інвестицій.

За оцінкою Juniper Research, втрати рекламодавців від цифрового рекламного шахрайства становили близько $85 млрд у 2023 році і можуть перевищити $100 млрд у 2024 році. Це один із найбільших нелегальних ринків у цифровій економіці.

Дослідження показало, що майже половина інтернет-трафіку у 2023 році була нелюдською, а частка шкідливих ботів становила близько 32%. Для рекламодавців це означає постійний ризик купити статистику замість аудиторії.

Особливо болючим цей фактор став для X Corp. після її купівлі Elon Musk. Рекламні доходи X у 2024 році становили приблизно $1.94 млрд, тоді як у 2022 році вони перевищували $4.1 млрд.

Інше дослідження показало, що 26% маркетологів планували скоротити витрати на рекламу в X, а довіра до платформи серед рекламодавців знизилася з 22% у 2022 році до 12% у 2024 році. Це означає, що боротьба з ботами для платформ є формою економічної самооборони.

Коли політика входить у код

Ще один фактор, що змінює правила гри, – державне регулювання. У Євросоюзі нові правила Digital Services Act зобов’язують великі платформи оцінювати системні ризики для демократичних процесів і боротися з маніпуляціями. За порушення цих вимог компанії можуть отримати штрафи до 6% глобального обороту.

Після румунських виборів-2024 Єврокомісія навіть відкрила формальне розслідування щодо ролі TikTok у поширенні маніпулятивного контенту.

Водночас у США триває дискусія про ризики державного втручання у модерацію. У справі Murthy v. Missouri Верховний суд розглядав питання, чи не змушує уряд платформи цензурувати контент.

Таким чином боротьба з ботами виходить за межі технологічної проблеми і стає політико-правовою.

Гонка без фінішу

Попри всі технології і регулювання, більшість дослідників сходяться на тому, що повністю ліквідувати бот-мережі майже неможливо. Причина проста. Архітектура відкритих соцмереж – швидке створення акаунтів, глобальне поширення контенту і низькі бар’єри входу – сама по собі створює сприятливе середовище для маніпуляцій.

Тому боротьба з ботами навряд чи завершиться перемогою однієї зі сторін. Швидше за все, вона стане постійною частиною цифрової політики. Платформи можуть лише підвищувати вартість маніпуляцій, роблячи їх дорожчими і складнішими. Але це означає іншу дилему. Чим сильніше захист від маніпуляцій, тим більше обмежень для користувачів: жорсткіша верифікація, нижча анонімність, більше алгоритмічного контролю.

Саме тому головне питання майбутнього соціальних мереж звучить не так: чи можна знищити ботів, а чи здатне цифрове суспільство зберегти відкритість публічної дискусії, не дозволивши алгоритмам перетворити її на інструмент маніпуляції.

Тетяна Вікторова