Старша школа в умовах війни: в парламенті пояснюють підготовку до реформи, яка має відбутися через 16 місяців

Повноцінне навчання під час війни давно перетворилося на щоденне випробування, в якому на якість освіти впливають повітряні тривоги, дистанційний формат, пошкоджена інфраструктура, переїзди родин і нерівний доступ дітей до шкіл у різних громадах. За таких обставин будь-яка велика освітня зміна викликає особливу напругу, бо для батьків, учнів і вчителів важливими стають не загальні обіцянки, а цілком конкретні відповіді: де навчатиметься дитина після дев’ятого класу, як вона добиратиметься до ліцею, хто викладатиме профільні предмети і чи встигне система підготуватися до нових правил. У парламенті підтвердили, що реформа старшої профільної школи буде реалізована попри проблеми, які досі залишаються відкритими.

Що заявили в парламенті про підготовку реформи

Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак повідомив, що до запуску реформи залишається 16 місяців, і цього часу, за його словами, достатньо для врегулювання ключових питань.

Він наголосив, що старша профільна школа має бути запущена за будь-яких умов, оскільки рішення стосується майбутнього понад 2,5 мільйона українських дітей. У парламентському комітеті визначили три великі блоки, від яких залежить успіх змін: зміст освіти, підготовка вчителів та інфраструктура.

Перший напрям охоплює оновлення навчальних програм і підручників, над якими працює Міністерство освіти і науки. Другий стосується запуску системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогів. Третій пов’язаний із побудовою мережі закладів освіти, зміною типів шкіл, створенням академічних і професійних ліцеїв, а також із підвезенням учнів.

Найбільше запитань, за словами Бабака, пов’язано з інфраструктурою. Для роботи академічного ліцею закон передбачає певні вимоги, серед яких наявність двох класів на паралелі та можливість забезпечити три профілі навчання. Через це громади мають визначити, які заклади зможуть працювати в новій системі, а які потребуватимуть трансформації.

У цій частині реформа впирається в практичні речі, без яких будь-яка модель лишається паперовою. Доступність шкіл залежить від стану доріг місцевого й обласного значення, а підвезення учнів — від того, чи буде зрозумілою майбутня мережа закладів. Поки громади не завершили цю роботу, неможливо повноцінно прорахувати потребу в шкільних автобусах і вибудувати логістику для старшокласників.

Під час обговорення в комітеті акцент зробили на відповідальності місцевої влади за якість старшої школи. Сергій Бабак поставив перед громадами кілька принципових питань: чи здатні вони забезпечити дитині реальний вибір освітньої траєкторії після дев’ятого класу, чи готові взяти на себе відповідальність за якість навчання, чи вистачить ресурсів на утримання малокомплектних класів упродовж кількох років і чи матимуть учні зрозумілу перспективу для подальшого вступу до закладів вищої освіти.

Через ці запитання в дискусії про реформу на перший план виходить не графік запуску як такий, а здатність окремої громади забезпечити старшокласникам повноцінний вибір профілю, належний рівень викладання і доступ до школи, до якої дитина зможе дістатися без виснажливої дороги.

Що відомо про шкільні автобуси і фінансування

Окремо Бабак звернув увагу на проблему шкільних автобусів, яка безпосередньо залежить від того, наскільки чітко буде сформована мережа закладів освіти. За його словами, зараз триває робота над спрощенням процедур закупівлі та передачі автобусів, що має прискорити підготовку до запуску нової системи.

Він також згадав про стан місцевих бюджетів, зазначивши, що за перший квартал цього року надходження зросли на 15 відсотків порівняно з таким самим періодом минулого року. Водночас акцент у його словах був зроблений на потребі в узгодженій роботі між різними рівнями влади, щоб знайти рішення для доріг, логістики і доступності шкіл.

Чому заговорили про відкладення реформи

Суперечка довкола запуску старшої профільної школи загострилася після появи петиції про призупинення реалізації реформи Нової української школи на період воєнного стану і перехідний час після його завершення. Авторка звернення від імені батьків школярів заявила, що ці зміни несуть ризики для освітньої системи в громадах, і закликала переглянути підходи до реформи через публічне обговорення, а також дозволити дев’ятикласникам продовжити навчання у своїх школах.

На початку березня петиція набрала 25 тисяч голосів, необхідних для розгляду. Після цього тему відтермінування реформи почали обговорювати на рівні уряду, парламенту та освітньої спільноти.

Освітня омбудсменка Надія Лещик висловила позицію, що відкладення реформи матиме негативні наслідки для держави, хоча водночас визнала наявність складнощів, які виникли під час її реалізації. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у відповіді на петицію повідомила, що реформу зупиняти не будуть.

Разом з цим уряд допустив можливість, за якої дев’ятикласники зможуть завершити навчання у своїх школах, якщо громади не встигли створити мережу академічних ліцеїв. Така відповідь показує, що запуск реформи в державі вирішили зберегти, водночас залишивши простір для рішень у тих громадах, де підготовка ще не завершена.

Після засідання комітету Сергій Бабак підсумував, що, попри різні позиції, у ключовому питанні є спільне розуміння: реформу потрібно реалізовувати, і альтернативи цьому немає. У цьому формулюванні зосереджена логіка всього нинішнього етапу підготовки — система визнає наявність затримок, проблем із мережею шкіл, підвезенням дітей і координацією між громадами, проте відмовлятися від переходу до профільної старшої школи не планує.

Окремо Бабак визнав, що підготовка до реформи почалася ще у 2017 році, і за цей час можна було зробити значно більше для її впровадження, зокрема завчасно визначити проблемні місця, вийти на спільний діалог з усіма учасниками процесу і знайти рішення до того, як ці питання стали настільки гострими. Саме ця частина дискусії показує, чому тема старшої школи під час війни сприймається настільки болісно: діти продовжують навчатися в умовах нестабільності, тоді як держава одночасно намагається перебудувати одну з ключових ланок освіти.