У час, коли дитячі будні змішуються з повітряними тривогами, евакуаціями та тривожними новинами, здоров’я та безпека школярів є питаннями виживання. Діти страждають не лише від прямих наслідків бойових дій — поранень чи втрат у родині. Війна впливає на них повсюдно: через порушення режиму сну, зміну навчального середовища, втрату стабільності, нестачу відновлення після хвороб і психологічне виснаження. У цій нестабільності особливо вразливими стають навіть ті, хто здається фізично сильним і активним. 5 травня у ліцеї №6 міста Пирятин на Полтавщині під час уроку фізкультури раптово помер 13-річний школяр Станіслав Коргун. Хлопець був спортсменом, регулярно займався боксом, показував високі результати, добре вчився, був відкритим і активним. Але його життя обірвалося миттєво — після звичайного шкільного забігу.
Що сталося у Пирятинському ліцеї №6
Трагедія сталася під час заняття з фізкультури. Станіслав разом з класом виконував бігову вправу — два кола по 500 метрів. Після пробіжки хлопець присів, а потім раптово втратив свідомість.
Директор ліцею Микола Василенко розповів, що одразу після падіння до дитини кинулися вчителі та шкільний медпрацівник. Вони намагалися реанімувати Станіслава — робили штучну вентиляцію легень, непрямий масаж серця, задіяли кардіограф. Але серце вже не подавало жодних ознак активності. «Швидка» прибула за п’ять хвилин, проте хлопчика врятувати не вдалося.
«Прибігли учні сьомого класу і повідомили, що їхньому однокласникові стало зле. Учень перебував у непритомному стані, серцева діяльність і дихання були відсутні. Він не реагував на жодні подразники. Робили штучну вентиляцію легень, непрямий масаж серця. Використали кардіограф, який показав, що серцева діяльність відсутня», — повідомив шкільний медик Олександр Воробей.
Що відомо про Станіслава Коргуна
Хлопчик народився 3 березня 2012 року. За словами директора школи, він активно займався спортом, був дисциплінованим, цілеспрямованим і неодноразово демонстрував серйозні результати на змаганнях. Незадовго до трагедії Станіслав посів друге місце на турнірі з боксу. Тренувався тричі на тиждень, багато бігав. Його часто бачили на стадіоні — він наполегливо готувався, не скаржився на самопочуття.
Однак у лютому 2025 року хлопець двічі хворів на гострі респіраторні захворювання, а влітку 2024 року мав перелом гомілковостопного суглоба. Саме тому медичний огляд, який він проходив 20 серпня 2024 року, присвоїв йому другу підготовчу групу — не через кардіологічні показники, а з огляду на реабілітацію суглоба.
«У нього була поставлена група здоров’я друга підготовча, але у зв’язку з тим, що в нього влітку був перелом гомілковостопного суглоба. І для відновлення суглоба йому поставили підготовчу групу. Думаю, що на змагання він не одну довідку брав», — прокоментував шкільний лікар.
Яким його запам’ятали вчителі
Смерть хлопця стала шоком для всього навчального закладу. Його класна керівниця згадує Станіслава як душу класу: відкритого, уважного, талановитого. Його поважали однокласники, він мав авторитет, до його думки дослухалися. Навчався на достатньому рівні, але потенціал мав значно більший. Учителі не раз підкреслювали його здатність вести за собою, підтримувати, допомагати.
«Це досить розумна дитина, талановита дитина. Він був душею компанії, душею нашого класу. Він був чуйний, завжди готовий прийти на допомогу. Був спортсменом. Ми ним пишалися у класі. Навчався він на достатньому рівні, але можливості в нього були ще кращі. У класі його щиро любили. Він був хлопчиком, в якого закохувалися дівчата. Ця трагедія досить сильно на них вплинула. Хлопці його також поважали і дослухалися до його думки. Родина у хлопчика досить гарна. Мама така контактна, завжди підтримувала свого сина у всіх його починаннях. Тато військовий, тато воює», — розповіла класна керівниця.
Вчителька української мови та літератури Тетяна Митропан згадала, що кілька днів тому Станіслав написав твір на тему «Що робить людину щасливою?». Його слова сьогодні звучать особливо болісно:
«Досить часто я замислююсь над цим, що робить людину щасливою по-справжньому. І розумію, що щастя у кожного різне. Щастя — це не щось велике і не щось далеке. Воно тут і зараз. Воно поруч, у любові. Варто лише його побачити, помічати та цінувати. Вміти радіти простим речам, які наповнюють життя».
Правова реакція: відкрито кримінальне провадження
За фактом смерті дитини відкрито кримінальне провадження. Справу розслідують за пунктом другим частини другої статті 115 Кримінального кодексу України — це стаття про умисне вбивство, однак із приміткою «з позначкою про нещасний випадок». Поліція під процесуальним керівництвом прокуратури з’ясовує всі обставини.
«За цим фактом слідчі поліції під процесуальним керівництвом Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури відкрили кримінальне провадження за кваліфікованими ознаками пункту другого частини другої статті 115 Кримінального кодексу України. Наразі всі обставини та причини трагедії з’ясовують слідчі», — повідомила речниця поліції.
Війна впливає на всіх, але особливо тонко й болісно вона проходить по здоров’ю та психіці дітей. Вони не лише втрачають звичне середовище, але й живуть у стані постійного навантаження: фізичного, емоційного, соціального. Тіла ще ростуть, серця ще не звикли до ритму дорослого світу. І навіть ті, хто здається сильними, витривалими, спортивними — не захищені від невидимого впливу.
