Починаючи з 2015 року статки найбагатших людей світу зросли на 33,9 трлн доларів у реальному вираженні. Про це йдеться у новому звіті Oxfam, оприлюдненому напередодні конференції ООН з фінансування розвитку.
Астрономічне зростання приватного багатства відбувається на тлі рекордного скорочення гуманітарної допомоги: країни G7 планують зменшити її на 28% до 2026 року порівняно з 2024 — це стане найрізкішим зниженням із 1960 року.
За цей період статки трьох тисяч мільярдерів зросли на 6,5 трлн доларів, досягнувши 14,6% світового ВВП. Водночас із 1995 по 2023 рік обсяг приватного капіталу збільшився на 342 трлн доларів, що в вісім разів перевищує обсяг державних активів, який становить 44 трлн доларів.
Тим часом 60% найбідніших країн світу перебувають на межі боргової кризи, витрачаючи на обслуговування боргів більше коштів, ніж на системи охорони здоров’я та освіту. Ситуацію ускладнює позиція приватних кредиторів, на яких припадає понад половина боргу країн із низькими доходами — вони відмовляються від реструктуризації боргів і висувають жорсткі фінансові умови.
У новому аналізі Oxfam піддано критиці підхід до фінансування розвитку, зосереджений на залученні приватних інвесторів. Зазначається, що десятирічні зусилля ключових міжнародних гравців, які переосмислили свою роль як підтримку великих фінансових структур Глобальної Півночі, виявилися неефективними — вони не лише спричинили низку втрат, а й змогли мобілізувати лише незначні обсяги фінансування.
“Багаті країни поставили Волл-стріт на кермо глобального розвитку. Це глобальне захоплення приватними фінансами, яке випередило підтверджені фактами способи боротьби з бідністю за допомогою державних інвестицій та справедливого оподаткування. Не дивно, що уряди жахливо відстають від плану, включаючи сприяння гідній робочій силі, гендерна рівність чи подолання голоду. Така велика концентрація багатства придушує зусилля щодо подолання бідності”, — зазначив Амітабх Бехар, виконавчий директор Oxfam International.
