Шевченківський районний суд Києва постановив взяти під варту всіх чотирьох фігурантів справи про постачання в ЗСУ понад 120 тисяч бракованих мінометних снарядів, без можливості внесення застави. Про це повідомляє Центр протидії корупції.
“Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Володимир Бугіль задовольнив клопотання слідчого СБУ та застосував до екскерівника одного з військових представництв Міноборони Михайла Шкуренка та очільника групи контролю Юрія Яреська запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативної застави”, — йдеться у повідомленні.
Генеральному директору оборонного заводу на Дніпропетровщині Леоніду Шиману, за рішенням суду, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 червня без права на заставу. Засідання щодо цього питання відбулося у закритому форматі.
1 травня під час відкритого засідання суд розглядав питання обрання запобіжного заходу першому заступнику Шимана — Олексію Кириченку. Його захист клопотав про відвід судді через порушення процедури розподілу справ, вважаючи це ознакою упередженості.
“Я вважаю, що ці всі обставини є очевидним проявом упередженості та обвинувального ухилу поруч з грубим порушенням визначення складу суду, щодо розслідування клопотання, яке вочевидь призведуть до скасування будь-якого судового рішення. Відтак, я прошу задовольнити заяву про відвід”, — заявив адвокат.
Прокурори заперечили, і суд відхилив це клопотання, ухваливши провести засідання у закритому режимі. У підсумку Кириченку також обрали запобіжний захід — тримання під вартою до 27 червня без права на внесення застави.
Слідство встановило, що у 2024 році керівництво оборонного підприємства на Дніпропетровщині уклало контракт з Державним агентством оборонних закупівель на суму понад 11 мільярдів гривень щодо виробництва 120-мм мінометних боєприпасів для потреб ЗСУ.
Результати експертизи показали, що у вибухових зарядах використовувалася непридатна суміш порохів, що призводило до нестабільної роботи. Додатково, у капсулах-запалювачах були виявлені дефекти, які спричиняли осічки. Попри виявлені недоліки, виробництво не зупиняли, прагнучи зберегти прибутки з державного контракту.
“Посадовці військового представництва, залучені до схеми, не здійснили належного контролю якості й внесли неправдиві дані у звітність”, — зазначили в Центрі протидії корупції.
Унаслідок цих дій до українських військ було передано понад 120 тисяч бракованих мін, які пізніше довелося відкликати з фронту, що завдало відчутної шкоди боєздатності Сил оборони.
