Суд затвердив угоду про визнання провини народного депутата Федора Христенка, підозрюваного в держзраді

Печерський районний суд міста Києва затвердив угоду про визнання вини народного депутата Федора Христенка, який раніше перебував під підозрою у скоєнні державної зради. Про це повідомила пресслужба суду.

Суд відмовився розкривати дату затвердження угоди та конкретне покарання, яке отримав депутат, зазначивши, що слухання відбувалися у закритому режимі. Пресслужба наголосила, що у справі застосовано заходи безпеки відповідно до закону «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», тому інформація про угоду є обмеженою до скасування цих заходів.

27 листопада Центр протидії корупції повідомив, що угода Христенка надійшла до суду, посилаючись на анонімні джерела у правоохоронних органах. Спочатку справу розглядали судді Світлана Шапутько та Анна Гридасова, проте ухвалили рішення про їхній відвід, після чого справа перейшла до судді Олега Соловйова. Пізніше дані про справу зникли з реєстрів, а суддя Соловйов пішов на лікарняний.

4 грудня Генеральний прокурор Руслан Кравченко підтвердив існування угоди, зазначивши, що її не можна наразі оприлюднювати через питання безпеки підозрюваного та національної безпеки. Він також запевнив, що угода не містить згадок про керівництво антикорупційних органів і не пов’язана з операцією «Мідас».

Федор Христенко обирався депутатом від 46-го округу на Донеччині від проросійської партії «Опозиційна платформа — За життя». Після початку повномасштабного вторгнення Росії він виїхав на проживання до Об’єднаних Арабських Еміратів.

21 липня 2025 року Офіс Генерального прокурора оголосив Христенку підозру в державній зраді заочно. Це відбулося на фоні обшуків СБУ в працівників НАБУ, а наступного дня Верховна Рада ухвалила закон, який обмежував повноваження НАБУ та САП, пізніше повернуті після протестів та міжнародної критики.

За версією слідства, ще у 2014 році Христенка завербувала Федеральна служба безпеки Росії, і він 11 разів зустрічався з її представниками у Росії та Білорусі. Пізніше він нібито долучив до співпраці знайомого, який працював у правоохоронних органах, що займалися розслідуванням корупційних і економічних злочинів.

Слідство стверджує, що протягом 2020-2021 років Христенко та його знайомий створили механізм впливу на керівництво антикорупційного органу, передавали інформацію представникам Росії та сприяли уникненню кримінальної відповідальності для осіб, контрольованих РФ.

Депутат заперечував свою провину ще перебуваючи в ОАЕ, а після повернення в Україну не коментував справу. Його адвокати також утримувалися від коментарів. Голова НАБУ повідомляв, що звертався до СБУ з проханням надати докази впливу ФСБ на його відомство через Христенка, але не отримав їх.

Наразі невідомо, чи включає угода про визнання вини початкову версію слідства про вплив Росії на антикорупційні органи.