Суперінтелект як новий інструмент глобального домінування: експерт розповів про стратегічні цілі проєкту “Старгейт” у США

США розпочали новий масштабний проєкт у сфері штучного інтелекту під назвою «Старгейт», який передбачає створення суперінтелекту — принципово нового технологічного утворення, який має змінити глобальний баланс сил. Йдеться про системний курс на те, щоб зробити ШІ головним інструментом світового домінування. Вперше на офіційному рівні це зафіксовано не як галузь науки чи ринку, а механізм геополітичної влади, в якому технологія прямо підпорядковується завданню переваги над іншими державами.

Ініціатори американського проєкту заявляють, що суперінтелект має стати цивілізаційною конструкцією, що забезпечить США контроль над ключовими процесами — від фінансів до ідеології, від енергетики до воєнних стратегій, від медицини до безпеки союзників. Вся логіка програми вибудовується навколо не ідеї розвитку, а ідеї влади через створення такої цифрової системи, яка перевершить можливості окремої людини, компанії чи держави, й діятиме як глобальний інструмент переваги.

Аналізуючи цю програму, інвестиційний консультант Володимир Бандура називає її «Новим Мангеттенським проєктом», проводячи пряму аналогію з історичним проєктом зі створення атомної бомби, який у свій час заклав основу геополітичного домінування США. Він вважає, що аналогія не є перебільшенням, оскільки масштаби, структура рішень і логіка мобілізації ресурсів цілком відповідають моделі, за якою в 40-х роках минулого століття формувалася ядерна перевага.

Експерт також нагадує, що ще за рік до офіційного старту «Старгейту» в інтернеті з’явився аналітичний документ під назвою «Ситуаційна обізнаність», автором якого був представлений як колишній співробітник OpenAI. Цей звіт викликав у нього серйозні сумніви щодо походження, оскільки його рівень, глибина аналізу, структура та стиль не відповідали можливостям випадкової особи без доступу до високорівневої інформації.

У документі була ціла глава під назвою «Новий Мангеттенський проєкт», що, на думку Бандури, виглядала як свідоме інтелектуальне лобіювання майбутнього бачення розвитку ШІ з боку певних стратегічних груп. Він зазначає, що вже перший день після інавгурації Дональда Трампа ознаменувався оголошенням про старт проєкту «Старгейт» — безпрецедентної ініціативи зі створення суперінтелектуальної інфраструктури з бюджетом у 500 мільярдів доларів, і з подальшими запитами на його збільшення. Такий поспіх і масштаб дозволяють говорити не про експеримент чи інноваційну реформу, а про чітко сплановану державну програму, метою якої є перетворення ШІ на основу нової гегемонії.

Особливу увагу Бандура звертає на президентський AI Act, який він називає коротким за обсягом (28 сторінок), але дуже насиченим за змістом. У документі викладено сотні доручень для різних державних органів, структурованих за п’ятьма ключовими напрямками. Першим з них є забезпечення блага для громадян США через оволодіння новими навичками, пов’язаними зі штучним інтелектом. Цьому приділено окрему увагу, вказано на створення робочих місць, введення пільг для навчання, адаптацію системи освіти для підготовки спеціалістів, здатних працювати з новими технологіями.

Другим напрямком Бандура називає радикальне зменшення регуляторних бар’єрів. Він звертає увагу, що дерегуляція торкається не лише сфери розробок, а й будівництва датацентрів, заводів, промислових об’єктів, причому навіть у тих випадках, коли це стосується екологічних стандартів. Така політика спрямована на максимально швидке впровадження ШІ у виробництво, банківський сектор, охорону здоров’я та інші консервативні галузі, де зараз спостерігається низький рівень інтеграції. Експерт зауважує, що державна підтримка включає стимулювання експериментів, податкові механізми й прямі субсидії для компаній, які впроваджують ШІ-рішення.

Третім блоком він називає розвиток відкритих моделей. США, згідно з документом, мають стати глобальним лідером у цій сфері, забезпечивши, щоб стартапи, дослідники та освітні заклади по всьому світу працювали саме з американськими відкритими системами. Бандура пояснює, що це передбачає створення інфраструктури для дослідницької спільноти, яка працюватиме в рамках моделей, контрольованих або створених у США. Це також має посилити довіру з боку великих корпорацій, оскільки відкриті моделі вважаються менш ризикованими у правовому та репутаційному сенсі.

Четвертим напрямком Бандура називає ідеологічний аспект. Він наголошує, що в документі прописано завдання створювати ШІ-моделі, «вільні від ідеологічних спотворень», які мають «шукати правду», без прив’язки до політичної коректності чи тем соціального різноманіття (DEI). Така риторика пов’язана з позицією Ілона Маска, і водночас фіксує зміщення акцентів у сфері формування моделей: від етики — до функціональності, від інклюзії — до технічної ефективності.

П’ятий блок, як вважає експерт, — є новою формою технологічної холодної війни. США прямо формулюють необхідність збереження лідерства в інтелектуальній власності, жорсткого експортного контролю, санкційної політики проти Китаю, обмеження постачання передових чіпів. Бандура підкреслює, що цим крокам надається системна вага — створюються механізми контролю, вводяться нові обмеження, переглядаються міжнародні угоди. США приділяють особливу увагу внутрішньому виробництву: проєктом передбачено будівництво заводів, електростанцій, датацентрів, інфраструктури для чіпів, що має стати новим фундаментом цифрової незалежності.

Володимир Бандура також вказує на особливо вразливу точку — залежність від Тайваню у виробництві передових чіпів. Він пояснює, що відновлення повного циклу виробництва на території США вже офіційно визначено як стратегічний пріоритет. Цей аспект, на його думку, робить аналогію з Мангеттенським проєктом не публіцистичним перебільшенням, а точним визначенням масштабу завдання. Тоді метою була атомна бомба, сьогодні — створення машинного інтелекту, який діятиме на рівні недоступному для людини й забезпечить США абсолютну перевагу в глобальній архітектурі сили.

«Експерти критикують документ за те, що США надто покладаються на своє лідерство в чіпах, хоча Китай активно намагається його скоротити. Більше того, жорсткий експортний контроль б’є навіть по союзниках (наприклад, Польща), чи тим які бігають між різними таборами (Індія, Бразилія). Китай як не парадоксально виглядає в цьому є більш відкритим і спокійно свої чіпи продає всім бажаючим», – зазначив експерт.