Злочинність в Україні: винувата війна чи поліція (частина 2)

Чинники, які впливають на рівень злочинності в Україні, були розглянуті у попередній статті. Зараз проаналізуємо, як змінилася робота поліції і наскільки професійно вона працює. Необхідно віддати належну повагу поліцейським, які зараз мають велике перенавантаження, працюючи в умовах воєнного стану. Вони залучаються до виконання завдань щодо територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану (зокрема, документування воєнних злочинів), протидії діяльності диверсійно-розвідувальних груп, несення служби на блокпостах, участі в евакуаційних заходах та заходах з розмінування деокупованих територій, роздачі повісток. Правоохоронці допомагають населенню під час обстрілів, іноді ціною власного життя. Ці фактори значно впливають на ефективність виконання ними своїх основних обов’язків щодо боротьби зі злочинністю.

Керівництво поліції регулярно звітує про успіхи у своїй роботі, незважаючи на військові дії в Україні. Наприклад, згідно зі звітом Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області про результати роботи протягом 2023 року “загалом збільшилася ефективність розкриття майже всіх видів кримінальних правопорушень у порівнянні з 2022 роком, розкрито 2030 тяжких та особливо тяжких злочинів (+4%), 32 злочини, учинених з використанням вогнепальної зброї (+17%), 17 убивств (+95%), 1239 крадіжок (+12%), у тому числі 49 крадіжок з житла (залишилось на тому самому рівні), 25 грабежів (+12%), 6 фактів знищення або пошкодження майна у тому числі 8 учинені шляхом підпалу (+61%), 16 дорожньо-транспортних пригод (+18%), у тому числі 1 зі смертю (залишилось на тому самому рівні), 10 незаконних заволодінь транспортними засобами (+27%), у тому числі 5 автомобілями (+15%)”.

Статистика вражає, але при цьому в жодній доповіді чи звіті керівництво традиційно не озвучує проблеми, з якими стикається поліція. Скоріш за все, це відбувається тому, що проблемні питання є саме його недоліками, про які не прийнято відкрито говорити. Крім того, на офіційних сайтах та в соцмережах МВС і регіональних управлінь поліції не розміщується інформація про факти, що свідчать про розкриття резонансних злочинів. Її відсутність заміщається відео про розкриття незначних правопорушень або благородні вчинки правоохоронців – знімають котів із дерев, переводять через дорогу бабусь, допомагають чоловікові, у якого стався напад епілепсії. Також демонструється діяльність, яка не входить до функціональних обов’язків поліції. Яскравим прикладом цього може бути інформація, яка нещодавно розлетілася по ЗМІ та соцмережах про те, як поліцейські в Харкові, Кривому Розі та інших містах привезли й передали Благодатний вогонь з Єрусалиму до храмів під час Великодня.

Посилання на відео

Всі ці вчинки правоохоронців виглядають дуже мило і продовжують традицію демонстрації “добрих поліцейських” з їхніми селфі, які були надто популярними на початку періоду реформування. Однак, якщо об’єктивно дивитися на те, що насправді відбувається, можна побачити – резонансні злочини за такої численної армії поліцейських нема кому розкривати за причини низького рівня їх  підготовки. Свідченням цього є інші численні випадки, серед яких згадується зухвалий і резонансний злочин, що активно обговорювався в суспільстві та на всіх телеканалах. У ніч на 20 квітня 2024 року в Гайсинському районі Вінницької області патрульні поліцейські за порушення правил дорожнього руху зупинили автомобіль, в салоні якого знаходилися двоє військовослужбовців. В результаті вони розстріляли поліцейський наряд і втекли з місця скоєння злочину, при цьому один поліцейський загинув.

ІА “ФАКТ” звернулося до колишнього керівника одного з обласних управлінь національної поліції, ветерана органів внутрішніх справ з проханням прокоментувати цю ситуацію та оцінити рівень підготовки поліцейських.

“У цьому випадку в мене напрошується питання, яке не прозвучало в коментарях керівництва поліції з приводу цієї події: “Як таке могло статися, що злочинці змогли розстріляти поліцейський наряд та втекти з місця скоєння злочину?”. Коментуючи дані події, міністр МВС Ігор Клименко наголосив на тому, що варто ще раз переглянути інструкції щодо реагування поліцейських у  таких випадках. У зв’язку з цим хочеться відзначити, що інструкції та нормативну базу, яка регламентує діяльність поліції, переглядати не потрібно, їх необхідно виконувати. В інструкціях вказаний чіткий алгоритм дій поліцейських у подібних ситуаціях, залишається лише одне – вивчити та проконтролювати його виконання.

Так, в інструкції написано: “Під час несення служби у темний час доби наряд поліцейських має бути посилено додатковим співробітником”. Відповідно, в екіпажі мало бути не менше 3-х працівників поліції. Тим більше, що службу вони несли вночі, за територією населеного пункту під час комендантської години. У цьому випадку виникає ще одне питання: “Хто з керівників поліції проводив інструктаж особового складу та прийняв рішення направити в нічну зміну екіпаж у складі двох поліцейських?”.

З урахуванням особливостей несення служби поліцейські повинні бути екіпіровані належним чином – бронежилетом відповідного класу, захисним шоломом, табельною вогнепальною зброєю, а також автоматичною зброєю, засобами активної оборони – гумовою палицею, балончиками зі сльозогінним газом і наручниками. Чи в повному обсязі було отримано вбитими поліцейськими зброю, засоби індивідуального захисту та спецзасоби, і як вони ними були використані? Як було виконано вимоги особистої безпеки поліцейських під час зупинки та перевірки автомобіля-порушника? Питань більше, ніж відповідей.

Крім того, під час зупинки автомобіля за порушення правил дорожнього руху поліцейський зобов’язаний поставити свій службовий автомобіль позаду автомобіля порушника. У цьому випадку порушник буде перед ним, а не ззаду за спиною чи збоку. При цьому на лобовому склі патрульного автомобіля має бути відеореєстратор, який фіксує всю панораму подій і цей відеозапис є доказовою базою поліцейського. При перевірці документів та салону інший поліцейський повинен перебувати поза автомобілем у безпечному місці та контролювати дії свого напарника, тим самим його страхувати. У темну пору доби, перебуваючи за габаритами автомобіля, водій-порушник не бачить його, тому що знаходиться у світлі фар патрульного автомобіля.

Судячи з всього, цього зроблено не було. Крім того, порушуючи всі норми і правила, патрульний автомобіль знаходився поряд на проїжджій частині дороги, тим самим у злочинців була можливість оглянутися і побачити склад екіпажу, а також його розташування на місці. Отже, в цьому випадку патрульні поліцейські не мали можливості себе убезпечити, обравши неправильне розташування автомобіля на дорозі.

Також, перевіряючи документи у порушників правил дорожнього руху, поліцейські допустили низку грубих помилок:

• Вимагаючи від водія надати документи на автомобіль, поліцейський чомусь не став перевіряти посвідчення водія, хоча його розмова завжди повинна починатися зі знайомства та перевірки документів, що засвідчують особу. В даному випадку це посвідчення на право керування.
• З незрозумілих причин поліцейський більшу частину часу спілкувався з пасажиром, який вийшов з автомобіля, і саме йому запропонував відкрити автомобіль для огляду. Як відомо, відповідальним за вантаж, що перевозиться, завжди є водій.
• На відеозаписі з бодікамери поліцейського видно, як у процесі спілкування з пасажиром один патрульний тимчасово повертається до нього спиною, а інший у цей час не має можливості його страхувати.
• Відеозапис з бодікамери підтверджує той факт, що перевірка та огляд автомобіля викликали нервозність у пасажира (він уникав відповіді на пряме запитання, перекручував розмову і переводив її на іншу тему, досить довго не показував патрульному вміст ящика, що знаходився в авто). Все це мало насторожити поліцейських, якщо вже вони запропонували пасажирові відкрити ящик і показати його вміст, отже поліцейські мали підстави вважати, що в автомобілі може бути зброя або боєприпаси.

У даній ситуації теж існує чіткий алгоритм дій, згідно з яким у таких випадках обидва поліцейські повинні знаходитися на вулиці, вони обов’язково мають вимагати, щоб з автомобіля вийшли всі пасажири, вони завжди повинні бути готовими до адекватного реагування на будь-яке загострення ситуації. В цьому випадку все це не було враховано, напад на патруль став повною несподіванкою, що призвело до трагедії.

Дивує в цій ситуації те, що на запитання: “Чи планується посилення блокпостів додатковими резервами?” міністр МВС Ігор Клименко відповів: “Щодо роботи блокпостів – вони працюють ефективно, як мінімум там, де працюють працівники поліції, Національної гвардії, Збройних сил України, територіальної оборони. І посилювати блокпости, на мою думку, “на сьогодні не варто”. У такому разі напрошується питання: “Якщо блокпости працюють ефективно, то яким чином автомобіль з військовослужбовцями та боєприпасами доїхав до Вінниці, минаючи не один блокпост?”.

Ми зараз з Вами розглянули лише один випадок і я прокоментував обставини, які спричинили лише одну трагедію. Якщо розібратися, то життя затриманого правопорушника, який був у поліцейському автомобілі, теж було під загрозою. Чи зможе хтось взяти на себе відповідальність та провести незалежне розслідування всіх обставин, де будуть озвучені всі недоліки та порушення в роботі поліції, що призвели до загибелі працівника? Сумніваюсь!

Патрульна поліція – це новий молодий підрозділ, який був створений згідно зарубіжних стандартів, з новими особами, новим ставленням до людей та роботи. Варто згадати перших загиблих патрульних поліцейських у Дніпрі у вересні 2016 року, патрульного поліцейського у Харкові, який загинув у будівлі міськвиконкому та багато інших випадків. Ціна кожного з них – людське життя. І поки що немає тих, хто за все це відповість…”.

Цей випадок було запропоновано детально проаналізувати досвідченому правоохоронцю для того, щоб не лише показати низький рівень підготовки сучасних поліцейських та непрофесіоналізм їх керівників, але й з метою отримання корисної інформації для них на майбутнє. До речі, якби зараз існувала школа наставництва, яка була у свій час в міліції, молодим працівникам вдалося б уникнути багатьох помилок у своїй роботі.

Одним із головних показників роботи поліції є рівень довіри до неї з боку населення. Чи є він високим зараз? З початком реформи населення покладало великі сподівання на поліцейських нової генерації, тому рівень довіри до неї значно підвищився. Однак з часом, судячи з відгуків людей у громадських місцях та соцмережах, довіра до правоохоронців так і залишилася на низькому рівні, незважаючи на спроби довоєнного реформування. Українці бачать, що в процесі реформи змінився лише фасад, назва, а все інше в роботі поліції не лише не покращало, але й погіршилося. Про це свідчать численні відео в соцмережах, де демонструється некомпетентність поліцейських або їх бездіяльність. Наприклад, днями було опубліковано відео, яке спричинило загальний резонанс. На ньому співробітниця поліції з Одеси обурювалася тим, що її поставили охороняти громадський порядок біля церкви під час Великодня.

“На *** ту церкву охороняти, там від сили 30 людей. Ну прилетить туди, і що? Нічого страшного! Це ж не мінус 100 осіб, це лише мінус 30”, – жалілася вона на відео.

Чи можуть такі вчинки поліцейських викликати до них довіру та повагу з боку населення? Навряд чи.

Незважаючи на оптимістичну статистику, яку публікує керівництво поліції, вона досі не навчилася ефективно боротися зі злочинністю, в тому числі – з організованою злочинністю. Нещодавно було оприлюднено “Глобальний індекс організованої злочинності”, в якому було визначено, що Європа є другим найбезпечнішим континентом з погляду загрози організованій злочинності, але деякі європейські країни особливо виділяються присутністю та жорстокістю  могутніх ОЗУ (озброєних злочинних угрупувань, – ред.).

Дослідження у “Глобальному індексі організованої злочинності” свідчать про те, що в “мафіозному рейтингу” Україна посідає третє місце:

1. Туреччина
2. Росія
3. Україна
4. Італія
5. Сербія
6. Чорногорія
7. Іспанія
8. Білорусь
9. Боснія і Герцеговина
10. Франція

Отже, виходячи з цього рейтингу та інших зарубіжних досліджень, зазначених у попередній публікації, криміногенна ситуація в нашій країні виглядає вкрай плачевно. При цьому організована злочинність вже давно інтегрувала до європейського кримінального світу, не обмеженого нашою країною. На даний час діє понад 5000 транснаціональних злочинних угруповань, не менше 80% яких є постійними, вони мають зв’язки з самими правоохоронцями та іншими органами влади.

Що потрібно для ефективної роботи поліції?

Керівництво МВС прагнуло продемонструвати населенню ефективність та непідкупність нових патрульних поліцейських, не провівши при цьому фактично жодних змін у всіх інших блоках: кримінальному, оперативному, слідчому. В результаті на них лише посилилося навантаження, що вплинуло на якість розкриття злочинів, збору та досудового розслідування матеріалів. Проблема керівників складається в тому, що ними завжди обирається тактика ситуативного хайпу, а не довгострокова продумана стратегія.  Колишній міністр МВС Аваков та топ-керівниці з Грузії своїми непрофесійними діями і необ’єктивною переатестацією із залученням випадкових людей у вигляді громадських активістів знищили кадрове ядро досвідчених професіоналів. На даний час ці реформатори давно вже не керують правоохоронцями, але наслідки їх новацій до сих пір впливають на роботу всієї системи.

Крім цього, було завдано велику шкоду агентурній роботі, не проводиться профілактика злочинів з боку дільничних, яких населення майже не бачить, на роботу приймаються випадкові люди без проведення дієвого профвідбору, спостерігається велика плинність кадрів. Для того, щоб стати, наприклад, професійним оперативником, співробітник має пропрацювати в системі щонайменше 10 років (за умови, якщо його навчали досвідчені колеги і він бажав навчатися). Сьогоднішні поліцейські через свою недосвідченість та небажання працювати здебільшого займаються лише фіксацією правопорушень, а не їх розкриттям і розслідуванням.

Масштабні зміни в країні безпосередньо залежать від результатів воєнних дій, проте проблема злочинності завжди буде займати одне з ключових місць. На даний час механізм правоохоронної системи не те що розбалансований, його знищено, тому він потребує відновлення. Також слід враховувати, що правоохоронці не можуть ефективно протистояти злочинності ще й тому, що частина з них звільнилася, є загиблі, інші не можуть працювати після поранень, залишилися на окупованих територіях, а деякі просто втекли ще на початку війни.

Без системних змін у всьому державному апараті перебудовувати лише правоохоронну систему безглуздо. Реформування поліції необхідно проводити в комплексі з усіма сферами держуправління, розробивши при цьому ефективну стратегію, а не галузеві тактики. При цьому у наведенні правопорядку мають брати участь не лише правоохоронці, але й населення. У поліцію вкрай важливо повернути професіоналів, створити ефективні аналітичні підрозділи, проводити профілактику злочинів, відновити дієвий агентурний апарат, постійно проводити навчання та інструктажі особового складу, забезпечити йому гідну мотивацію – матеріальну і соціальну. Тільки за таких умов поліція буде ефективною, а наше суспільство стане жити в безпечному середовищі.

Оксана Іщенко