У медіа зростає кількість повідомлень про витоки інформації, а також спірні справи, які ведуть Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Це ставить під великий сумнів неупередженість і доброчесність цього органу, породжуючи в суспільстві сумніви щодо прозорості його розслідувань проти високопосадовців.
НАБУ регулярно заявляє про виявлення корупційної діяльності серед нинішніх і колишніх державних службовців. Однак, попри гучні заяви, арешти та звинувачення, багато справ все частіше розпадаються в судах, особливо ті, що мають політичний підтекст. Такий висновок зробив політолог Руслан Бортник.
“Останнім часом набрала тенденція збільшення кількості скасувань обвинувачень і виправдання у ВАКС тих осіб, які мають не просто якісь корупційні звинувачення, а справи проти них мали політичний підтекст”, – зазначив Бортник.
Він підкреслив, що звісно у кожній справі потрібно розбиратися окремо щодо причин, які приводять до зняття обвинувачень і виправдувальних вироків. Однак, успіх чи не успіх судового розгляду дуже залежить від якості слідства, якості зібраних доказів, сформованого обвинувачення стороною слідства.
Нагадаємо, що нещодавно ВАКС скасував підозру НАБУ колишньому народному депутату Олександру Грановському, яку йому оголосили ще в жовтні 2022 року. Це лише один із багатьох випадків, коли справи, ініційовані антикорупційними органами, розпадаються в судах. Наприклад, справи проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна, який неодноразово заявляв про політичну упередженість детективів, також закінчилися виправдувальними вироками. Попри це, НАБУ не принесло вибачень Омеляну за те, що його було піддано незаконному кримінальному переслідуванню та завдано шкоди його діловій репутації.
Подібна ситуація, ймовірно, може повторитися у справі проти ексміністра аграрної політики Миколи Сольського, якого звинуватили в тому, що він вісім років тому сприяв ветеранам АТО у приватизації земельних ділянок у Сумській області. За версією детективів НАБУ, ці землі були у користуванні Національної аграрної академії (НААН) і не могли бути приватизованими. Однак, Верховний суд постановив, що НААН не мала прав на ці землі, і навіть історичний аналіз, проведений експертами, підтвердив, що ці ділянки ніколи не входили до земельного банку НААН.
Документи деяких кримінальних проваджень свідчать про те, що НААН могла користуватися землею, яку самозахопила, вважаючи її своєю. Ці матеріали містять свідчення про те, що співробітники НААН здавали землі в приховану оренду фермерам для вирощування врожаїв, що є порушенням законодавства.
Отже, основне питання у справі Сольського полягає в тому, чи зможуть детективи НАБУ довести свою версію, що землі дійсно перебували у користуванні НААН. Якщо їм це не вдасться, що є дуже ймовірним, ексміністр буде виправданий.
Заяви про необ’єктивність та політичну заангажованість детективів НАБУ все частіше звучать і від самого керівництва бюро. Нещодавно стало відомо, що НАБУ розпочало розслідування проти першого заступника директора бюро Гізо Углави. Углава, ставши об’єктом розслідування, визнав наявність серйозних проблем у роботі антикорупційного органу, вказавши на те, що бюро більше зосереджене на досягненні зовнішніх цілей, ніж на встановленні істини у розслідуваних справах.
