Війна завжди змінює долі, а для дітей її наслідки найглибші й найтриваліші. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну мільйони українських дітей були змушені залишити свої домівки та шукати прихистку в інших країнах. Переїзд за кордон став для багатьох не лише фізичним випробуванням, а й психологічним бар’єром: чужа мова, інша культура, відсутність друзів, розрив зв’язків з рідним середовищем. Водночас війна створила нові виклики для збереження української ідентичності в новому середовищі. Труднощі, з якими стикаються українські діти за кордоном, багатошарові. Саме тому важливість підтримки українських освітніх ініціатив за кордоном важко переоцінити. У цьому контексті заклик Світового конгресу українців (СКУ) до підтримки українських шкіл за межами України звучить особливо актуально й гостро.
Ініціатива світового конгресу українців
Світовий конгрес українців у межах глобальної кампанії «Have Faith In Ukraine’s Future» закликав підтримати українські освітні осередки за кордоном. Ідеться про суботні й недільні школи, що стали справжніми форпостами національної ідентичності для дітей, які через війну були змушені залишити Батьківщину. Про це йдеться на сайті СКУ.
Війна не лише забрала у дітей звичний світ, а й поставила під загрозу їхній зв’язок із рідною мовою, культурою та історією. Сьогодні, у світі інформаційних війн, коли Росія намагається переписати історію та спотворити факти, формування національної свідомості у молодого покоління українців набуває ще більшої ваги. Якщо діти втратять цей зв’язок, їм буде важче не лише інтегруватися у нові суспільства, а й повернутися до України після війни як громадянам, які усвідомлюють свою ідентичність і культуру.
СКУ підкреслює, що без сильної національної свідомості діти стають вразливішими перед асиміляційними процесами, ризикують втратити свої культурні корені й можливість будувати майбутнє у незалежній, вільній Україні.
Осередки мови, культури та надії
Сьогодні по всьому світу діє понад 300 українських суботніх і недільних шкіл. Вони зберігають не лише знання української мови, а й передають дітям традиції, історичну пам’ять, формують відчуття приналежності до української нації.
Для багатьох дітей ці школи стали не просто місцем навчання. Вони перетворилися на осередки живої культури, спільноти підтримки й гордості за своє походження. Тут діти вивчають українську мову, історію, літературу, знайомляться з національними святами й традиціями, співають українські пісні й беруть участь у культурних заходах.
У час війни така підтримка набуває особливої ваги. Освітні осередки не тільки дають знання, а й допомагають дітям пережити травму втрати дому, надаючи їм відчуття стабільності, спільності та приналежності.
Нові проєкти для зміцнення освіти українських дітей
Світова Координаційна Виховно-Освітня Рада (СКВОР) при СКУ об’єднала зусилля задля зміцнення української освіти за кордоном. Одним із важливих проєктів стало створення першого спеціалізованого підручника з історії України, адаптованого для українських діаспорних шкіл і дітей віком від восьми років.
Цей підручник має на меті не просто передати факти. Його завдання — допомогти дітям глибше усвідомити, хто вони є, розвивати критичне мислення, навчити їх розпізнавати спроби фальсифікації історії та виховати гордість за свій народ. У світі, де йде боротьба не лише за території, а й за історичну правду, такий підручник стає зброєю культурної стійкості.
Розробка якісних, доступних матеріалів для навчання українських дітей за кордоном — це інвестиція у майбутнє нації. Адже діти, які не втратять своїх коренів, зможуть бути не лише добрими громадянами своїх нових країн, а й носіями української культури, незалежно від того, де житимуть.
Чому сьогодні потрібна підтримка українських шкіл за кордоном
СКУ закликає долучатися до підтримки українських шкіл за кордоном усіх небайдужих — уряди, міжнародні організації, громади, приватних меценатів і простих громадян. Підтримка може бути різною:
-
допомога у забезпеченні шкіл сучасними підручниками та навчальними матеріалами;
-
підтримка педагогів і волонтерів, які працюють у надскладних умовах;
-
фінансова допомога для утримання шкільних приміщень і організації заходів;
-
участь у розробці нових освітніх програм, спрямованих на збереження української ідентичності;
-
сприяння поширенню інформації про українські школи у місцевих громадах за кордоном.
Підтримка освіти для українських дітей за межами Батьківщини є не тільки турботою про сьогодення, це формування бази для того, щоб після війни ці діти повернулися або залишилися амбасадорами нашої культури у світі.
