Трамп проти британського податку на надприбутки для нафтових і газових компаній: чиї інтереси він захищає

Новообраний господар Овального кабінету Дональд Трамп висловився проти британського податку на надприбутки для нафтових і газових компаній, різко розкритикувавши політику прем’єра Кейра Стармера. У дописі на власній платформі Truth Social Трамп безапеляційно заявив: “Британія робить величезну помилку. Розблокуйте Північне море. Скасуйте вітряки!” Його коментарі стосувалися виходу американської енергокомпанії Apache з Північного моря через надмірне оподаткування.

Перший бюджет уряду Стармера передбачає збільшення податку на надприбутки до 38%, що підвищує загальну ставку для енергокомпаній до 78% і продовжує дію цього збору до 2030 року. Податок було запроваджений консерваторами у 2022 році у відповідь на надходження, викликані зростанням цін на енергоносії після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та введення санкцій проти країни-агресора. Раніше  лейбористи обіцяли припинити видачу нових дозволів на видобуток викопного палива в Північному морі, що різко контрастує з планами Трампа стимулювати нафтову галузь в Сполучених Штатах.

Коментарі Трампа доповнили недавні атаки Ілона Маска на Стармера. Відомо, що фаворит новообраного американського президента отримав нову посаду в уряді. Він критикує політику Стармера, закликає до нових виборів у Великобританії та не погоджується з пропозиціями щодо регулювання соціальних медіа, включаючи його власну платформу X.

Як податок на надприбутки вплинув на європейський енергетичний сектор Запровадження у Великій Британії податку на надприбутки нафтових і газових компаній помітно вплинуло на енергетичний сектор. Деякі компанії скоротили інвестиції, а інші, як американська Apache, заявили про вихід з британського ринку через нерентабельність.

Деякі країни єврозони запровадили аналогічні мита з енергетичних компаній, щоб пом’якшити наслідки енергокризи та підтримати населення. Так, Бельгія ввела 100% оподаткування надприбутків енергогенерувальних компаній з 2022 до червня 2023 року. Австрія з 2022 року запровадила 90% збір на надприбутки компаній, пов’язаних із виробництвом і транспортуванням електроенергії, та 40% податок для нафтових і газових компаній.

Щоб зменшити вплив високих цін на енергоносії на споживачів, податок на надприбутки енергокомпаній ввела і Фінляндія. Зі свого боку, 60% податок для банків, нафтових та енергетичних компаній строком на три роки, починаючи з 2022-го, запровадила Чехія.

Євросоюз планує отримати €140 млрд за рахунок 33% податку на надприбуток енергетичних компаній за 2022 фінансовий рік та направити ці кошти на підтримку домогосподарств і підприємств.

Така фіскальна політика допомагає урядам акумулювати кошти для підтримки населення та бізнесу в умовах енергетичної кризи. Однак, існують побоювання, що високі податкові ставки можуть знизити інвестиційну привабливість енергетичного сектору та вплинути на довгострокову енергетичну безпеку.

Як політика лейбористів впливає на домогосподарства

Політика партії праці впливає на звичайні британські родини через ціни на енергію та програми соціального захисту. Підвищення податків на енергетичні компанії може збільшити рахунки за енергію, оскільки компанії можуть перекладати витрати на споживачів. Це особливо відчутно для родин із меншими доходами.

Уряд використовує додаткові збори для допомоги людям, запроваджуючи субсидії для пенсіонерів та малозабезпечених, а також інвестуючи у програми енергоефективності – утеплення будинків чи встановлення сонячних панелей. Деякі домогосподарства отримують пряму грошову допомогу для оплати енергії.

Хоча підвищення податків може викликати труднощі у короткостроковій перспективі, лейбористи вважають, що це принесе екологічні переваги, зменшить залежність від викопного палива, допоможе боротися зі змінами клімату та створить нові робочі місця. З часом це може зробити енергію дешевшою і доступнішою для всіх. Їхня політика спрямована на довгострокову стабільність, але важливо забезпечити підтримку людям у перехідний період.

Чому лейбористи припинили видачу дозволів на новий видобуток палива

Намір британських лейбористів щодо припинення видачі ліцензій на видобуток нафти та газу є частиною масштабного плану досягнення нульових вуглецевих викидів до 2050 року. Такий крок відповідає світовим тенденціям переходу на “зелену” енергетику, спрямованого на зменшення використання викопного палива та скорочення викидів парникових газів. Це рішення відображає і суспільний запит на розвиток відновлюваних джерел енергії, передусім, вітрової та сонячної енергетики, що створюють нові робочі місця, зменшують залежність від імпорту енергоресурсів і зміцнюють міжнародний авторитет країни.

Сполучене Королівство вже лідирує у впровадженні відновлюваної енергетики, особливо у створенні морських вітрових електростанцій, інвестиціях у сонячну енергетику та розробці таких перспективних технологій як водень. Політика країни органічно пов’язана з цілями Паризької угоди, що передбачає утримання глобального потепління в межах 1,5-2°C. Крім того, Британія активно розвиває енергоефективні технології, електромобільність і підтримує міжнародну співпрацю, зокрема через організацію кліматичного саміту COP26 та фінансування проєктів у країнах, що розвиваються.

Попри те, що у короткостроковій перспективі такі зміни можуть стати викликом через зростання цін та втрати у традиційному енергетичному секторі, у довгостроковому вимірі вони відкривають шлях до економічної стійкості, здобуття енергетичної незалежності та утвердження лідерських позицій у глобальній боротьбі зі зміною клімату. Успіх цієї трансформації залежить від наявності чіткої та далекоглядної стратегії переходу на інноваційну модель енергозабезпечення, яка має стати новим фундаментом майбутнього.

Чому Трамп критикує вітряки

Зі свого боку, Трамп ратує за розвиток нафтової та газової промисловості, оскільки вважає це ключем до енергетичної незалежності США. Він хоче, щоб країна більше покладалася на власні ресурси, а не на імпорт. Це, на його думку, допоможе створити робочі місця, наповнити бюджет і зробити США сильнішим світовим гравцем. Крім того, можливість експортувати енергоносії дає США важелі впливу на інші країни, зокрема Європу, яка залежить від імпорту газу.

Щодо вітряків, Трамп ставиться до них скептично. Він вважає, що вони ненадійні, дорогі у монтажі та обслуговуванні, а ще шкодять довкіллю. Його критика вітряної енергетики є частиною його скепсису щодо відновлюваних джерел енергії. Тефлоновий Дон переконаний, що перехід на “зелену” енергетику може нашкодити економіці, знищити робочі місця у традиційній промисловості та підвищити витрати для звичайних громадян.

Його позиція також відображає інтереси виборців у промислових регіонах США, які працюють у нафтогазовій сфері. Крім того, він підтримує компанії, пов’язані з традиційною енергетикою, що фінансують його політичну діяльність. У результаті Трамп робить ставку на нафту та газ як основу економічної стабільності та геополітичної сили США.

Чому Маск зайняв таку політичну позицію у Великобританії і як це пов’язано з його роллю у США

У свою чергу, Ілон Маск критикує наміри уряду Великої Британії запровадити нові правила для регулювання соцмереж. Він занепокоєний, що ці ініціативи обмежать свободу слова, посилять цензуру та змусять платформи, зокрема, його компанію X (колишній Twitter), витрачати більше ресурсів на відповідність новим вимогам.

Маск вважає, що посилення контролю над контентом суперечить його баченню свободи в інтернеті. Він активно бере участь у британській політичній дискусії, щоб захистити свої бізнес-інтереси та переконання. Маск боїться, що жорсткіші регуляції можуть завдати фінансової шкоди його компанії X, яка вже переживає трансформації. Він також виступає за свободу слова і проти урядового втручання, яке може призвести до цензури. Велика Британія є важливим ринком для його бізнесів, і будь-які зміни в регулюванні можуть вплинути на їхню роботу. Критикуючи прем’єр-міністра Стармера та закликаючи до нових виборів, Маск намагається вплинути на політичні рішення, що стосуються технологічних компаній.

Заяви одіозного мільярдера Маска викликали резонанс серед політиків та громадськості. Наразі уряд офіційно ще не відповів, але депутати планують викликати Маска для свідчень щодо дезінформації, поширюваної на його платформі. Думки громадськості розділилися: прихильники Маска підтримують його боротьбу за свободу слова, а противники вважають його втручання недоречним. Міжнародна спільнота спостерігає за подіями, і ситуація залишається напруженою.

Тетяна Вікторова