Коли у квітні 1979 року один з двох реакторів атомної електростанції на острові Трі-Майл у Пенсільванії зазнав аварії, журнал Time кричав про “ядерний кошмар“. Тоді через витік радіоактивного газу всіх людей у радіусі п’яти миль було евакуйовано. На щастя, ніхто не постраждав.
Через двадцять років The Economist оприлюднив приємний факт, що другий реактор станції працював всі ці роки безперервно з високим рівнем безпеки і користувався місцевою підтримкою. Але, врешті решт, у 2019 році його закрили через конкуренцію з дешевим сланцевим газом.
Тепер Острів трьох миль знову оживає. 20 вересня Microsoft та американська енергетична компанія Constellation Energy Corporation підписали угоду про повернення реактора Unit1 в експлуатацію.
Це дозволить додати приблизно 835 мегаватів безвуглецевої енергії до мережі, створити близько 3,400 робочих місць і забезпечити платежі на суму близько 110-115 доларів за мегават-годину. Планується витратити близько 1,6 мільярда доларів на відновлення до 2028 року, після чого Microsoft придбає його безвуглецеву електроенергію на 20 років. Це великий крок для забезпечення надійної та чистої енергії для потреб Microsoft, особливо для їхніх дата-центрів, що потребують великого обсягу енергії.
Масштаби атомної енергетики у світі
Історія розвивається циклічно. Після падіння в 1990-2000-х роках, частка світової ядерної енергії, виробленої новими АЕС, тепер знову зростає. А Америці розташовано 94 звичайні ядерні реактори, що становить п’яту частину від загальної кількості у світі. Незважаючи на це, за останні десятиліття вона побудувала небагато. Водночас в усьому світі будується понад п’ять десятків ядерних реакторів. У липні, наприклад, Чехія завершила плани ядерного проекту вартістю 17 мільярдів доларів.
І всюди зростає інтерес до малих модульних реакторів (ММР), дешевших та швидших у виготовленні. ММР – це тип ядерних реакторів, які є меншими за традиційні реактори та можуть бути побудовані модульно, тобто їх можна легко транспортувати, збирати та розгортати на місцях.
Завдяки своїм меншим розмірам та модульності, ММР мають кілька переваг: легше інтегруються в різні енергосистеми, використовують нові технології, що знижують ризики аварій; їх можна швидше побудувати та ввести в експлуатацію. Малі модульні реактори можуть стати важливою частиною енергетичного майбутнього, забезпечуючи чисту та стабільну електроенергію навіть у віддалених або важкодоступних регіонах.
Як великі технології повертають ядерну енергетику до життя
Ядерне відродження прискорюється попитом з боку таких технологічних гігантів як Microsoft, Amazon і Google. Адже вони потребують багато чистої енергії для живлення центрів обробки даних, що лежить в основі буму штучного інтелекту. Президент Microsoft пояснює це амбітною обіцянкою, яку компанія озвучила ще до появи ШІ, видалити з атмосфери більше парникових газів, ніж вона внесла за всю свою історію. Наразі ця мрія здається ще більш амбітною, адже тепер, завдяки розвитку штучного інтелекту, Microsoft встигне до 2030 року спожити в 5-6 разів більше електроенергії, ніж очікувалося раніше.
Атомна енергетика добре підходить для центрів обробки даних, оскільки вона забезпечує надійне джерело чистої енергії цілодобово, на відміну від вітру та сонця. Привабливими АЕС роблять також їхні величезні масштаби: для роботи центру обробки даних ШІ може знадобитися до гігавата енергії. Порівняйте: одна атомна станція може забезпечити потужність на рівні з мільйонами сонячних панелей.
На жаль, в Америці, Європі та Японії лише декілька виведених з експлуатації ядерних реакторів придатних для відродження. Тому доведеться будувати нові заводи. Ці проекти потребують великих інвестицій, вони чутливі до коливань на фондових ринках і тривалих затримок. Крім того, наразі ризик перевитрат на реалізацію проектів вищий, оскільки ланцюжки постачання та досвід, необхідні для створення ядерної енергетики, атрофувалися. Прикладом цього є нещодавно відкрита атомна станція Vogtle у Джорджії, перша в Америці за десятиліття. Сума витрат проекту склала 35 мільярдів доларів, що вдвічі перевищує початковий кошторис, крім того, введення станції в експлуатацію відбулося на 7 років пізніше запланованого.
Зовнішні інвестиції як спосіб зменшити ризик проектів
У тандемі з BlackRock, компанією з управління активами, та іншими інвесторами, Microsoft запустив інфраструктурний фонд на 30 мільярдів доларів, присвячений ШІ. Президент Microsoft стверджує, що потужність фонду може зрости до 100 мільярдів доларів, і що він, серед іншого, фінансуватиме ядерні проекти. Він також очікує появи 3-4 аналогічних фондів під егідою інших технологічних корпорацій, і припускає, що Microsoft стане дотичним до всіх них.
У той же час технологічні гіганти зацікавлені у будівництві малих модульних реакторів. Західні виробники енергетичного обладнання – GE Vernova і Rolls Royce – активно розробляють їх моделі. У серпні TerraPower, SMR-стартап, підтримуваний Біллом Гейтсом, заклав перший завод у штаті Вайомінг.
Інший стартап Oklo, один із спонсорів якого – Сем Альтман, виконавчий директор OpenAI, має намір розгорнути кілька невеликих АЕС до 2030 року. Цьогоріч він підписав угоду про надання оператору центру обробки даних Equinix 500 мегаватів електроенергії ядерної енергетики, яка включає передоплату для фінансування будівництва.
Завдяки ентузіазму технологічної індустрії саме в Америці створюються умови для будівництва малих модульних реакторів кращі, ніж будь-де в світі. Нещодавно Oracle, програмний гігант, оприлюднив плани щодо центру обробки даних масштабу Університету Джорджа Вашингтона, який працюватиме від трьох ММР, для яких фірма вже отримала дозвіл. Бос Google також підтвердив, що його компанія розглядає малі модульні реактори для живлення своїх центрів обробки даних.
Чому технологія малих модульних реакторів погано масштабується
Висока та невизначена вартість будівництва звичайних АЕС продовжуватиме гальмувати розвиток галузі і надії великих технологічних компаній на експоненціальний розвиток ШІ без викидів вуглецю в атмосферу. Виконавчий директор Southern Company, що володіє атомною станцією в Джорджії, вірить у силу громадської підтримки ініціативи. “Уряд має забезпечити певну страховку від перевитрати”, – стверджує він. Спрощення тривалих процесів отримання дозволів було б ще кращим.
Після тривалого періоду стагнації уряди дійсно починають змінювати своє ставлення до ядерної енергетики. Під час Тижня клімату ООН у Нью-Йорку офіційні особи підтвердили зобов’язання, прийняті понад 20 країнами на саміті в Дубаї, щодо потроєння глобального виробництва ядерної енергії до 2050 року. Крім того, 14 великих банків висловили готовність фінансувати ядерні проекти.
Голова Корпорації ядерної енергії Еміратів відзначив сплеск попиту, частково пов’язаний з розвитком ШІ, і наголосив на необхідності технічних інновацій, фінансової підтримки та сприятливої політики для подальшого розвитку сектору.
Тетяна Морараш
