У Данії переглядають умови перебування українців: законопроєкт передбачає обмеження тимчасового захисту для чоловіків

Механізм тимчасового захисту, який країни Європи запровадили після початку повномасштабного вторгнення Росії, став найбільшою програмою підтримки українців, змушених залишити свої домівки через війну. Протягом кількох років ця система забезпечувала мільйонам людей право легально проживати за кордоном, працювати, навчатися, отримувати медичну допомогу та користуватися соціальними послугами без проходження тривалих процедур оформлення притулку.

Водночас тривала війна, зміна безпекової ситуації та дедалі активніше обговорення питань мобілізації в Україні змушують окремі європейські держави переглядати правила, які ще кілька років тому запроваджувалися як екстрений гуманітарний механізм. Одним з таких рішень стала ініціатива уряду Данії, яка стосується українських чоловіків призовного віку.

Данія планує змінити правила надання тимчасового захисту

Уряд Данії оголосив про намір скоригувати спеціальний закон, що регулює порядок надання дозволів на проживання громадянам України. Запропоновані зміни передбачають, що українські чоловіки віком від 23 до 60 років, які відповідно до законодавства України не звільнені від військової служби, більше не зможуть отримувати тимчасовий захист у Данії після набуття нових правил чинності.

У Міністерстві імміграції та інтеграції країни пояснили, що перегляд законодавства пов’язаний із прагненням виключити можливість використання спеціального механізму перебування як способу уникнення мобілізації до українського війська. На думку данської влади, режим тимчасового захисту має залишатися інструментом допомоги людям, які рятуються від війни, і застосовуватися відповідно до його початкової мети.

Міністр у справах іноземців та інтеграції Мортен Бьодсков наголосив, що Данія продовжує підтримувати Україну, однак правила перебування не повинні суперечити інтересам української оборони.

Втім, запропоновані зміни не матимуть зворотної дії. Українці, які вже оформили тимчасовий захист у Данії, збережуть свої дозволи на проживання та пов’язані з ними права.

Таким чином новий підхід стосуватиметься лише громадян, які звертатимуться за отриманням захисту після внесення змін до законодавства.

За офіційними даними, на початку травня 2026 року в Данії проживали близько 47,6 тисячі українців, які отримали тимчасовий захист після початку повномасштабної війни.

Подібні дискусії тривають в інших країнах Європи

Питання щодо українських чоловіків призовного віку вже кілька місяців обговорюється не лише в Данії. У низці держав Європейського Союзу також аналізують можливість зміни підходів до надання тимчасового захисту новим заявникам цієї категорії.

Такі дискусії активізувалися після консультацій між окремими європейськими урядами та українською стороною щодо подальшого функціонування механізму тимчасового захисту. Водночас у більшості випадків обговорювані зміни стосуються лише майбутніх заявників і не передбачають перегляду вже виданих дозволів.

На тлі таких ініціатив комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті звернувся до держав континенту із закликом зберегти чинні гарантії для українських громадян. Він нагадав, що станом на березень 2026 року в країнах Європейського Союзу перебували понад 4,3 мільйона українців, які користуються тимчасовим захистом. Крім цього, ще сотні тисяч громадян України проживають у державах Ради Європи, які не входять до складу ЄС.

На його переконання, масштаб цієї гуманітарної програми вимагає особливо обережного підходу до будь-яких змін, оскільки безпекова ситуація в Україні поки не створює умов для масового повернення людей.

Майкл О’Флаерті висловив занепокоєння через тенденцію до перегляду механізму тимчасового захисту для окремих категорій українців. Крім цього, він звернув увагу на скорочення соціальної підтримки в окремих країнах, активніше стимулювання повернення українців додому та посилення антиукраїнських настроїв у частині європейських суспільств.

На думку комісара, переведення людей із системи колективного тимчасового захисту без належних альтернатив створює ризик правової невизначеності, матеріальних труднощів та повернення громадян до країни, де війна триває.

Окреме занепокоєння викликають загальні обмеження для окремих категорій українців, оскільки такі рішення, за оцінкою комісара, потребують ретельного аналізу з погляду міжнародних стандартів захисту прав людини.

Комісар Ради Європи закликав держави зберігати механізми захисту для українських громадян доти, доки в Україні не з’являться умови для безпечного і гідного повернення. Серед пріоритетів він назвав підтримку рівного доступу до програм захисту, недопущення передчасного повернення українців та можливість індивідуального розгляду заяв про надання притулку у випадках, передбачених міжнародним правом.

Обговорення нових правил у Данії демонструє, що європейські країни дедалі частіше переходять від універсальних рішень, ухвалених на початку війни, до детальнішого перегляду умов тимчасового захисту. Водночас питання подальшого функціонування цього механізму залишається предметом дискусії між національними урядами, європейськими інституціями та міжнародними правозахисними структурами.