У Києві налічується понад 150 тисяч мешканців, які систематично не сплачують за постачання тепла та гарячої води. Загальна сума заборгованості за цими послугами серед власників житла перевищує 7 мільярдів гривень. Про це повідомляє пресслужба КМДА.
Підприємство змушене вдаватися до штрафних санкцій і судового стягнення заборгованості. Це може призвести до арешту рахунків і майна. Крім того, боржники зобов’язані сплачувати виконавчий збір у розмірі 10% від загальної суми боргу. У підсумку, під час примусового стягнення через суд, сума платежу для таких клієнтів зростає в середньому на 25%.
«Київтеплоенерго регулярно звертається до системних боржників із закликами погасити борг. Як правило, це інформаційні розсилки, автодозвони, повідомлення у платіжках та особистих кабінетах тощо. Далі, у разі ігнорування, застосовується пеня. Вона нараховується за кожен день прострочення грошового зобов’язання і становить 0,01% від суми боргу. У разі подальшої несплати комунальне підприємство подає до суду. Наразі розглядається близько 5 тисяч позовів.
Як правило, суд задовольняє позовні вимоги енергетичного підприємства. У таких випадках до суми боргу, окрім пені, додається 3% річних, індекс інфляції та судовий збір, мінімальний розмір такого збору становить 3 028 грн. Також відповідач сплачує інші судові витрати», – зазначила начальниця управління правового забезпечення продажу структурного підрозділу «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» Інна Кучук.
Так, власниця квартири площею 206 кв. м на бульварі Лесі Українки, 23-А накопичила борг у розмірі 161 тис. грн. Після винесеного судового рішення було арештовано її рахунки та майно. Заборгованість стягнуто примусово. Загальна сума, яку довелося сплатити, з урахуванням усіх додаткових нарахувань, зросла на 26% – понад 41,5 тис. грн додатково до основного боргу.
Інший випадок стосується власника квартири площею 926 кв. м на вул. Інститутській, 15/5, який заборгував 163 тис. грн за опалення. Після рішення суду та арешту майна борг також стягнуто в примусовому порядку. У результаті він переплатив 23%, що становить додаткові 37,3 тис. грн. Попри це, боржник наразі не здійснює оплату за поточними рахунками, що може знову спричинити судове провадження. Примусове стягнення застосовується до всіх категорій системних боржників, включно з тими, хто наразі перебуває за межами країни.
«До боржників, які не живуть в Україні, застосовують ті самі юридичні заходи, що й до тих, хто перебуває в країні. Тож питання боргу має вирішуватись. Часто люди звертаються до підприємства вже після того, як суд виніс рішення про стягнення боргу, а рахунки були заморожені. Однак уже пізно, просто підписати мирову угоду з компанією, без залучення виконавчої служби, в такому випадку не вдасться. Багато людей вважають, що вони напишуть заяву, ми укладаємо мирову угоду, і їхня справа не потрапляє до виконавчої служби. Це не так», – пояснила Інна Кучук.
