У Національному університеті “Києво-Могилянська академія” (НаУКМА) з вересня запровадили викладання кримськотатарської мови як вибіркової дисципліни. У закладі планують використовувати сучасні методики навчання, щоб поглибити розуміння багатонаціонального характеру українського суспільства. Про це повідомляє Кримськотатарський Ресурсний Центр.
“Так само, як і будь-яка інша мова, кримськотатарська є не лише засобом спілкування, а й основою унікальної культури — з її літературою, фольклором, традиціями та музикою. Вона належить до тюркської мовної групи, що робить її особливо цікавою для порівняльних лінгвістичних досліджень. Вивчаючи цю мову, студенти мають змогу зануритися в історію, літературу та мистецтво кримських татар, що збагачує культурний простір України”, — зазначила викладачка курсу, філологиня Айше Арнаутова.
Вона наголосила, що викладання кримськотатарської мови в університеті є проявом визнання територіальної цілісності України та шани до корінного кримськотатарського народу.
“Викладання кримськотатарської мови в університетах України — це, по суті, підтвердження територіальної цілісності держави. Це демонстрація особливого ставлення не лише до Криму як географічної території, а й як до рідної землі кримських татар — корінного народу України. Вона також засвідчує повагу до історичної спадщини та ідентичності народу, який протягом століть формував історію і культуру не лише Криму, а й України загалом”, — підкреслила Арнаутова.
Філологиня також пояснила, що вибір саме НаУКМА для старту курсу має символічне значення, адже цей університет відомий своєю особливою освітньою філософією:
“Беручи до уваги той факт, що Києво-Могилянська академія (НаУКМА) є одним із провідних українських університетів завдяки своїй унікальній освітній філософії, яка поєднує наукову діяльність, високу якість навчання, створення нових знань та формування незалежної, національно свідомої особистості, запровадження курсу кримськотатарської мови є важливим і символічним кроком.
Адже йдеться не лише про вивчення мови, а й про занурення в культуру, історію, фольклор та світогляд кримськотатарського народу. Це відкриває нові можливості для розвитку міжкультурного діалогу, формування глибшого розуміння багатонаціональної природи українського суспільства та інтеграції кримськотатарської спадщини в загальноукраїнський гуманітарний простір”.
