Українські діти стають одними з найуразливіших жертв війни, яка триває вже четвертий рік. Вони гинуть під час обстрілів, зазнають тяжких поранень, отримують опіки, залишаються сиротами й змушені проходити тривалий і болісний шлях відновлення. Кожна дитина, яка опинилася в епіцентрі ракетного удару чи артилерійського обстрілу, не лише втрачає безтурботність свого дитинства, а й часто стикається з випробуваннями, які не завжди витримує навіть доросла людина. На цьому тлі лікарні, реабілітаційні центри й міжнародні медичні місії перетворюються на острівці порятунку, де маленькі пацієнти отримують шанс не лише вижити, а й повернути собі можливість жити повноцінно.
Однією з таких історій є доля 10-річного Ромчика Олексіва з Вінниці. Влітку 2022 року російська ракета вдарила по центру міста, забравши життя 27 людей. Серед загиблих була мама хлопчика, а сам він отримав тяжкі опіки 45% тіла. Того дня його життя змінилося назавжди. Дитина потрапила до лікарів із травмами, які вимагали тривалого і багатоетапного лікування. Відтоді він пройшов довгий шлях у Лікарні Святого Миколая у Львові, де медики боролися за його здоров’я і поступово повертали йому можливість рухатися, відчувати і знову жити.
Нещодавно у Першому медичному об’єднанні Львова відбулася його 36-та операція. Це стало можливим завдяки співпраці українських лікарів зі шотландськими пластичними та реконструктивними хірургами. У межах міжнародної місії вони об’єднали свої зусилля, щоб допомогти дитині, яка стала символом страждань війни і водночас прикладом неймовірної сили. Операція була надзвичайно складною: лікарі виконали одночасну білатеральну реконструкцію вух та звільнили рубцеву контрактуру на обох кистях. Для відновлення вух використали власний реберний хрящ Ромчика, аби тканини прижилися краще та мали природний вигляд.
Завідувач першого хірургічного відділення Лікарні Святого Пантелеймона Гнат Герич пояснив, що йшлося не лише про відновлення зовнішності. Основна мета операції полягала у поверненні функціональності рук, адже через рубцеві зрощення рухи були обмеженими. Для дитини це означає не тільки можливість звичайних побутових дій, а й повернення до улюблених занять.
Під час розмови з лікарями Ромчик зазначив, що погоджується на операцію, оскільки вона дає йому шанс краще розтягувати руки та знову грати на акордеоні, який став його пристрастю. У цих словах — не просто дитячі мрії, а відображення боротьби за право на повноцінне життя, з якого війна намагалася його позбавити.
Операція пройшла успішно, але попереду на хлопчика чекає новий етап реабілітації у Центрі дитячої реабілітації Unbroken KIDS. Там він продовжує відновлюватися під наглядом фахівців, які допомагають йому адаптуватися до фізичних змін і відновлювати сили. Лікарі переконані, що після завершення відновлення він зможе повноцінно грати на акордеоні, а це стане для нього символом перемоги над болем, втратою і травмами.
Історія Ромчика показує, наскільки високою є ціна війни для наймолодших і як важливо підтримувати тих, хто вижив. Кожна подібна історія є нагадування про необхідність якнайшвидшого закінчення війни, бо жертв становиться з кожним днем все більше.
Нагадаємо, у 2024 році в Лондоні стартували зйомки короткометражної стрічки «Ромчик. Мрії не спалити», присвяченої неймовірній історії Ромчика. Ініціатором проєкту та його продюсером виступив Костянтин Бідненко.
