Система доступу до вищої освіти в Україні у воєнний період перебуває у стані постійного перегляду, оскільки демографічні зміни, вимушена міграція та нерівні умови навчання для школярів змушують державу шукати інструменти, здатні одночасно зменшити адміністративне навантаження і зберегти керованість вступної кампанії. На цьому тлі рішення Міністерство освіти і науки планує коригування кількості заяв для вступу до закладів вищої освіти.
Рішення МОН про зміну правил подання заяв
Міністерство освіти і науки планує зменшити максимальну кількість заяв, які має право подати абітурієнт для вступу до вишів у 2026 році, з 15 до 10. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко після наради з обговорення проєкту Порядку прийому на навчання. За його словами, ініціатива виходить від самих закладів вищої освіти, які стикаються з перевантаженням електронної системи та складнощами в обробці великої кількості формально поданих заяв.
Аргументація міністерства базується на аналізі статистики попередньої вступної кампанії, відповідно до якої сукупна частка заяв, поданих вступниками з одинадцятої по п’ятнадцяту, становила менше 1% від загальної кількості. Така диспропорція між дозволеною кількістю заяв і фактичним їх використанням свідчить про те, що значна частина абітурієнтів обмежується вузьким колом обраних спеціальностей або закладів, тоді як надлишкові можливості не мають реального впливу на результати вступу.
Варто зазначити, що початковий варіант проєкту Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2026 році передбачав скорочення кількості заяв до 12, однак подальші обговорення з представниками університетів призвели до більш жорсткого варіанту. Така еволюція підходу відображає прагнення освітніх установ зосередитися на якіснішому відборі вступників і зменшити кількість заяв, які подаються без реального наміру навчатися.
Навчання дітей під час війни і вступна кампанія
Зміни у правилах вступу відбуваються на тлі системних труднощів, з якими стикаються українські школярі протягом воєнних років, коли дистанційне навчання, часті перерви через повітряні тривоги та вимушене переміщення між регіонами або країнами створюють нерівні стартові умови. Для багатьох учнів старших класів підготовка до вступу відбувається в ситуації, коли навчальний процес переривається або поєднується з адаптацією до нових освітніх систем за кордоном.
Окрему групу становлять українські діти, які перебувають в країнах Європи та поєднують навчання у місцевих школах із дистанційною українською освітою, що призводить до перевантаження і розриву між програмами. Для таких випускників вступ до українських вишів часто ускладнюється різницею в календарях навчального року, складністю підготовки до національних вступних випробувань і необхідністю приймати рішення в умовах невизначеності щодо подальшого місця проживання.
Скорочення кількості заяв для вступу до вишів відбувається у складній ситуації воєнного часу, коли освітні траєкторії значної частини абітурієнтів уже були порушені через дистанційне навчання, часті перерви у навчальному процесі та вимушене перебування за кордоном. За таких умов будь-які обмеження у виборі підсилюють нерівність стартових можливостей між випускниками, які мали стабільніший доступ до навчання, і тими, чий освітній шлях був фрагментованим.
Зменшення кількості заяв змінює саму логіку вступної кампанії, змушуючи абітурієнтів приймати остаточні рішення швидше і з меншим простором для маневру, що особливо відчутно для молоді, яка поєднувала різні системи освіти або не мала змоги повноцінно підготуватися до вступних випробувань. У поєднанні з тривалими викликами воєнного періоду це рішення може вплинути на доступність вищої освіти для окремих груп випускників у найближчі роки.
