Міграційна присутність громадян України в Польщі за останні роки набула сталого й багатовимірного характеру, що поступово змінює підходи держави до регулювання їхнього правового статусу. Масовий приїзд українців, спричинений війною, спочатку вимагав швидких і надзвичайних рішень, однак з плином часу тимчасові інструменти дедалі більше потребують переосмислення та систематизації. У зв’язку з цим з’явився новий законодавчий проєкт, який має замінити спеціальний режим, запроваджений у 2022 році, і закласти більш стабільну модель перебування українців на найближчі роки.
Передумови змін і загальна логіка законопроєкту
Спеціальний закон, ухвалений Польщею після початку повномасштабної війни, був спрямований на швидке надання захисту та базових прав громадянам України, які опинилися в ситуації вимушеного переміщення. Однак цей механізм від початку замислювався як тимчасовий і тісно пов’язаний із надзвичайними обставинами.
Новий законопроєкт, підготовлений урядом, не просто скасовує попередній режим, а трансформує його в окрему правову конструкцію, розраховану на триваліший період і чітко узгоджену з рішеннями Європейського Союзу.
Запропонований підхід передбачає, що легальне перебування громадян України в Польщі буде гарантоване щонайменше до 4 березня 2027 року, що відповідає продовженню дії європейської директиви про тимчасовий захист. Таким чином польське законодавство приводиться у відповідність до загальноєвропейських рамок, водночас зберігаючи національні особливості регулювання.
Гарантії легального перебування та продовження документів
Однією з ключових частин законопроєкту є автоматичне продовження законності перебування для широкого кола громадян України. Йдеться не лише про осіб, які отримали статус захисту безпосередньо після приїзду, а й про тих, хто в’їхав за шенгенськими візами, у межах безвізового режиму або мав інші підстави для проживання. Причому всі чинні візи, дозволи на тимчасове перебування, карти побиту, а також статус толерованого перебування зберігають свою дію до визначеної дати без необхідності негайного переоформлення.
Такий підхід знімає ризик правової невизначеності для сотень тисяч людей, які вже інтегровані в польське суспільство через роботу, навчання чи сімейні обставини. Окремо підтверджується право на перетин кордону з документами, що підтверджують легальність перебування, що має особливе значення для тих, хто підтримує зв’язки з Україною або змушений тимчасово виїжджати з особистих причин.
Ринок праці та економічна діяльність
Законопроєкт зберігає доступ громадян України до польського ринку праці без запровадження додаткових дозволів, що було одним із ключових елементів попереднього спеціального режиму. Працевлаштування й надалі здійснюється за спрощеною процедурою, яка передбачає лише повідомлення відповідних органів про факт найму, без складних адміністративних бар’єрів.
Також підтверджується можливість ведення підприємницької діяльності на умовах, визначених для іноземців, що дозволяє українцям не лише працювати за наймом, а й створювати власні бізнеси. У ширшому сенсі це означає визнання того, що значна частина українських мігрантів стала активною складовою польської економіки, а їхня присутність виходить за межі суто гуманітарного виміру.
Нові вимоги та адміністративні зміни
Поряд з гарантіями законопроєкт запроваджує низку чітко визначених обов’язків, які мають уніфікувати систему обліку та контролю. Однією з таких вимог є необхідність подання заявки на отримання номера PESEL UKR протягом 14 днів після в’їзду до Польщі. Процедура супроводжується обов’язковою біометрією, зокрема здачею відбитків пальців для осіб віком від шести років і перевіркою фотографії прикордонними службами.
Водночас встановлюється правило, за яким виїзд з території Польщі на строк понад 30 днів автоматично призводить до втрати права тимчасового захисту. Ця норма покликана чітко відмежувати осіб, які реально проживають у країні, від тих, хто фактично перестав користуватися наданим статусом.
Окремий акцент у законопроєкті зроблено на відмові від паперових довідок на користь цифрових інструментів. Для підтвердження правового статусу та доступу до послуг пропонується використовувати державні застосунки mObywatel і Diia.pl, що значно спрощує комунікацію з адміністративними органами. Такий крок вписується в загальну тенденцію цифровізації державних сервісів і зменшує ризик втрати або пошкодження документів.
Процедура ухвалення та подальші кроки
На момент оприлюднення інформації законопроєкт перебуває на стадії широких консультацій, у межах яких свої зауваження можуть подати експертні середовища, громадські організації та зацікавлені сторони. Лише після завершення цього етапу документ буде внесений на розгляд Сейму.
Заплановано, що нові норми набудуть чинності 5 березня 2026 року, тобто без розриву з чинним захисним періодом.
У підсумку запропоновані зміни спрямовані на забезпечення безперервності правового статусу українців у Польщі без потреби термінового оформлення нових дозволів. Вони фіксують перехід від екстрених рішень до більш структурованої моделі, яка визнає тривалість і складність міграційної ситуації та намагається відповісти на неї системно й передбачувано.
