У польському суспільстві посилюється напруження навколо присутності українських біженців. Ця тенденція дедалі виразніше проявляється не лише в політичних дебатах, а й у повсякденному житті переселенців. У матеріалі, опублікованому BBC, десятки українців, які знайшли прихисток у Польщі, розповіли про дедалі помітніші ознаки неприязні з боку місцевих жителів. Йдеться як про особисті образи й побутову агресію, так і про приниження в шкільному середовищі, поширення ксенофобських стереотипів в інтернеті та загальну атмосферу відчуження.
Багато опитаних українців стверджують, що ситуація помітно погіршилася саме в останні місяці. Одна з героїнь репортажу, 31-річна жінка, яку журналісти назвали Світланою (ім’я змінено з міркувань безпеки), розповіла, що її донька донедавна комфортно почувалася у школі. Вони навіть змінили район проживання, але вирішили не змінювати навчальний заклад — дівчинці подобалося в колективі, і раніше не було жодних випадків цькування. Однак, за словами матері, ситуація різко змінилася: донька прийшла додому й сказала, що в школі на її адресу пролунали слова: “Повертайся в Україну”.
Світлана згадала й інший епізод, який стався згодом. За її словами, старшокласниці почали висловлювати невдоволення тим, що її донька говорить українською мовою. Пізніше вони влаштували сцену, імітуючи повітряну тривогу, — впали на підлогу з криками “Ракета! Лягай!” та сміялися. Це при тому, що кілька днів до цього на рідне місто Світлани в Україні впала російська ракета, внаслідок якої загинули десятки людей, серед них — діти. Донька Світлани була глибоко травмована цим обстрілом, і поведінка однолітків лише посилила її емоційний стан. Мати надала журналістам скриншоти спілкування зі шкільним персоналом, де вона скаржилася на ситуацію. Світлана також зазначила, що загальна атмосфера навколо українців у польському суспільстві суттєво змінилася.
“На роботі часто кажуть, що українці приїжджають сюди й погано себе поводять. Мої знайомі українці кажуть, що хочуть повертатися додому, бо відчувають неприйняття. Тут стало страшно жити”, — зізналася вона.
Ситуацію прокоментувала й голова варшавського фонду Stand with Ukraine Наталя Панченко. За її словами, багато українських жінок і дітей, які знайшли тимчасовий прихисток у Польщі, мають серйозну психологічну травму. Вони пережили війну, втратили рідних, деякі мають чоловіків чи батьків на фронті, або не мають жодних новин від них. Саме ці люди, зазначає Панченко, найчастіше стають мішенню для нападок.
Панченко наголосила, що хоча більшість поляків досі підтримують Україну, останнім часом її організація фіксує сплеск агресивної риторики в інтернеті.
“Ми все частіше бачимо ксенофобські знущання з людей у магазинах або готелях тільки тому, що вони говорять з українським акцентом”, — зазначила вона.
За офіційними даними, у Польщі нині перебуває понад 2,5 мільйона українців, що становить приблизно 7% від загального населення країни. Близько мільйона з них прибули після початку повномасштабного вторгнення. Польська держава витрачає 4,2% ВВП на підтримку українських біженців, що стало предметом активного політичного обговорення.
Соціологічні опитування також підтверджують зміну громадських настроїв. Так, за результатами дослідження CBOS, проведеного у березні 2025 року, лише 50% поляків підтримують подальше приймання українських біженців. Це на 7% менше, ніж у грудні 2024 року, і суттєво нижче порівняно з 2023 роком, коли рівень підтримки становив 81%.
Ця тема стала помітним елементом президентської кампанії в Польщі. Кандидат ультраправого крила Славомір Ментцен, який наразі має стабільну третю позицію в рейтингах, дотримується відкрито антиукраїнської позиції. Він закликає до зменшення підтримки України та виступає за переговори з російським президентом. Водночас фаворитом виборчих перегонів вважають Рафала Тшасковського — представника коаліції прем’єр-міністра Дональда Туска. Хоча Тшасковський залишається проукраїнським кандидатом, він також пообіцяв скоротити обсяг соціальної допомоги для українських біженців.
Водночас польський уряд публічно заявив про “безпрецедентну спробу” з боку РФ втрутитися у вибори шляхом масового розповсюдження фейків. Як пояснив керівник однієї з організацій, що моніторить інформаційне поле, Міхал Марек, антиукраїнська пропаганда шириться з російськомовних Telegram-каналів, після чого активно просувається у польському медіасередовищі. На його думку, дедалі більше громадян Польщі піддаються цим впливам.
Це свідчить про глибшу зміну суспільної атмосфери у Польщі. Хоча багато поляків і далі підтримують українців, зростання ворожості в публічному просторі, зниження рівня політичної толерантності й активізація антиукраїнських наративів у медіа й соціальних мережах створюють відчуття вразливості серед біженців. Напередодні президентських виборів ця тема стає ще більш політизованою, і саме біженці опиняються в епіцентрі міжетнічного напруження.
