З початку війни в Україні багато громадян були змушені залишити свої домівки у пошуках безпеки. Німеччина стала однією з ключових країн, які відкрили свої двері для українських біженців. Сьогодні в країні проживає понад 1,3 мільйона українців, що робить їх однією з найбільших мігрантських громад у Німеччині. Проте лише менше третини з них працевлаштовані. Водночас німецький уряд активно працює над залученням українців до ринку праці, розглядаючи це як один із ключових факторів економічної інтеграції.
Динаміка працевлаштування українців у Німеччині
На кінець серпня 2024 року кількість працевлаштованих українців у Німеччині досягла 272 тисяч осіб, що на 26% більше, ніж на початку року. Цей показник значно зріс завдяки запуску програми «Jobturbo» у жовтні 2023 року, ініційованої міністром праці Губертусом Гайлем. Основна мета програми полягала у створенні сприятливих умов для працевлаштування, включно зі зниженням мовного бар’єра. Програма виявилася ефективною: за вісім місяців 2024 року роботу знайшли майже стільки ж українців, скільки за весь 2023 рік.
Лише за вересень 2024 року 8,5 тисячі українців влаштувалися на роботу, пройшли навчання або отримали статус самозайнятих. Цей показник удвічі перевищує аналогічний за вересень 2023 року. Таким чином, темпи працевлаштування українців демонструють позитивну динаміку, що свідчить про поступове входження біженців на німецький ринок праці.
Популярні сфери для працевлаштування
На початку війни українці найчастіше працевлаштовувалися у сфері послуг, готельно-ресторанному бізнесі, на робітничих спеціальностях, а також як молодший медичний персонал. Багато роботодавців у Німеччині були готові приймати працівників навіть із мінімальним рівнем знання мови. Проте за останній рік ситуація змінилася: дедалі більше українців працюють у галузях, що відповідають їхньому професійному досвіду або кваліфікації.
Зараз популярними напрямками є ІТ, інженерія, страхування, маркетинг, графічний дизайн та креативні професії. Також зберігається високий попит на послуги догляду за літніми людьми, деякі вакансії в освітній сфері та в міжнародних компаніях, де основною мовою спілкування є англійська.
Мовний бар’єр
Однією з найбільших перешкод для працевлаштування українців у Німеччині залишається мовний бар’єр. Хоча багато роботодавців пропонують роботу без знання німецької, в багатьох галузях, особливо адміністративній чи клієнтоорієнтованій, знання мови є обов’язковим. Проте уряд Німеччини активно розвиває інтеграційні курси, на яких українці можуть опанувати мову до рівня B1.
У 2023 році 46,2% заявок на участь у мовних курсах подали саме українці. Це свідчить про високий рівень їхнього бажання інтегруватися та долати мовні труднощі. Однак бюрократичні складнощі навколо визнання професійної кваліфікації українців також залишаються суттєвою перепоною.
Соціальна підтримка та економічні виклики
Німецький уряд надає соціальну підтримку українським біженцям, але її обсяги скорочуються, якщо хтось із членів родини починає працювати. Наприклад, у сім’ї з двома дорослими й двома дітьми мінімальна зарплата одного з батьків може бути недостатньою, щоб компенсувати скорочення соціальних виплат. Це створює додаткові виклики для тих, хто прагне працевлаштуватися, але боїться фінансово програти.
Плани урядів України та Німеччини
У грудні 2024 року канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав українських біженців активніше долучатися до ринку праці або розглядати можливість повернення додому. Водночас Президент України Володимир Зеленський оголосив про створення установ у Німеччині, які допомагатимуть українцям із працевлаштуванням або поверненням на батьківщину.
Попри виклики, українці в Німеччині поступово інтегруються в економіку країни. Багато з них розглядають роботу не тільки як спосіб заробітку, а як можливість здобути досвід і стати частиною суспільства. Проте рішення залишитися в Німеччині чи повернутися в Україну залежить від багатьох факторів, включно з можливостями працевлаштування, станом інфраструктури вдома та інтеграцією дітей у німецьку систему освіти. Інтеграція українських біженців продовжується, її успіх залежатиме від подальших зусиль обох країн.
