Український посол у Польщі окреслив поточну динаміку зростання кількості біженців
Українці, які продовжують перебувати в Польщі як біженці чи тимчасово переміщені особи, стикаються не лише з питаннями легалізації статусу, а й з новими умовами реєстрації, прикордонного контролю, доступу до документів і виконання зобов’язань перед державою. У 2025 році ці процеси набули нових акцентів: зросла офіційна кількість зареєстрованих біженців, спростилася процедура військового обліку за кордоном, але не зникли проблеми на кордоні. Посол України у Польщі Василь Боднар окреслив поточну динаміку та зміни, що зачіпають десятки тисяч громадян.
Офіційна реєстрація: майже мільйон українських біженців
За словами Василя Боднара, за останній рік кількість українців, зареєстрованих як біженці в системі польської агенції соціального страхування ZUS, зросла до 998 тисяч. Це майже на 70 тисяч більше, ніж рік тому. Формально йдеться саме про тих осіб, які мають підтверджений статус і користуються відповідними правами — соціальною підтримкою, доступом до медицини, освіти та ринку праці.
Проте ця статистика не враховує тих українців, які перебувають у Польщі без формальної реєстрації як біженці — наприклад, за гуманітарною візою, в очікуванні рішення на статус, або з дозволом на тимчасове проживання. Саме тому, як зазначив посол, цифри прикордонного контролю засвідчують певну стабільність: міграційний рух не припиняється, але більшість людей вже сформували постійний ритм перетинів — туди й назад.
Кордон залишається перевантаженим: довгі черги і структурні проблеми
Посол вважає, попри те, що Польща входить до Шенгенської зони, повноцінний кордон у неї залишився лише з Україною. Саме тому більшість навантаження припадає на пункти перетину, де водночас діють митний і прикордонний контроль. За словами Василя Боднара, ситуація ускладнюється нерівномірністю потоків: у будні дні черг майже немає, але ближче до вихідних — черги можуть сягати 6–7 годин в обидві сторони.
У грудні 2024 року був відкритий новий сучасний пункт «Нижанковичі – Мальховіце» біля Перемишля, що мав частково розвантажити напрямок. Проте структура контролю залишається складною. Україна наполягає на впровадженні так званого спільного або послідовного контролю: коли обидва пункти (український і польський) розташовані на одній ділянці, і процедури відбуваються в межах одного етапу. Такий формат існує на чотирьох пунктах, але не є поширеним. У Єврокомісії завершується погодження відповідної угоди — її підписання відкриє можливість розширити модель на інші пункти.
Військовий облік за кордоном: спрощення через цифрові сервіси
На думку посла, ще однією чутливою темою військовий облік українських громадян чоловічої статі, які перебувають за межами України. Раніше ця процедура була джерелом конфліктів: чоловікам могли відмовляти у видачі закордонних паспортів без підтвердження обліку, що створювало напругу. Станом на червень 2025 року, як зазначає посол, ситуація вирішена.
Громадяни, які звертаються до консульства або паспортного сервісу ДП «Документ» за кордоном, автоматично стають на військовий облік — через сервіс «Резерв+» або вручну через ДМС. Інших механізмів не передбачено, і це стало умовою видачі документів. Таким чином, на практиці проблема знята: хто хоче отримати новий паспорт, автоматично потрапляє до реєстру.
Додаткові труднощі: інформаційні бар’єри та громадська думка
Посол також звертає увагу на інші аспекти перебування українців у Польщі — зокрема, на труднощі з інформаційною інтеграцією, міфами у ЗМІ й формуванням негативного образу українця. За його словами, польські медіа часто демонізують українців, подаючи однобоку картину конфліктів, зосереджену на злочинах або інцидентах. Водночас замовчуються випадки ворожих дій щодо українських громадян, які теж мають місце в польському середовищі.
Цей фактор формує емоційне навантаження на біженців, особливо тих, хто працює або вчиться в середовищі, де поширені упередження. Дипломатичні зусилля України, за словами Боднара, спрямовані на зниження напруги і створення збалансованого образу української громади в Польщі.
Перспективи: зміни на кордоні, поступове оформлення нових правил
Василь Боднар наголосив, що у найближчі місяці ключовим напрямком взаємодії між Польщею та Україною стане впровадження нової моделі контролю на кордоні — з єдиним вікном, спільним простором і мінімізацією дублювання процедур. Це може істотно зменшити черги й пришвидшити логістику для приватних осіб і бізнесу.
Також очікується поступове узгодження міжвідомчих процедур — зокрема між ДМС, консульствами, ZUS та польськими структурами, які відповідають за облік, страхування та статус біженців. Для українців, які хочуть залишатися в Польщі на довший термін, ключовим є збереження актуального статусу, дотримання вимог реєстрації та готовність до подальшого переходу на інші типи дозволів (тимчасове або постійне перебування).
Польща залишається ключовою країною перебування для українських біженців, і зростання їхньої кількості свідчить про стабільність громади, а не про нову хвилю міграції. Проте адаптація до змін вимагає уважності: від обліку у «Резерв+» — до планування перетину кордону. За словами посла, головними є інформованість, координація та уникнення хаотичних рішень. Українці, які пройшли найскладніші етапи евакуації та адаптації, мають отримати чіткі механізми юридичної легалізації та спрощеного транскордонного пересування.
