З самого початку війни Європейський Союз надає тимчасовий захист мільйонам українців, які були змушені залишити свої домівки. У ситуації, яка з кожним роком ускладнюється, Європа не лише визнає триваючу небезпеку, але й продовжує обов’язок допомоги тим, для кого повернення додому досі є неможливим. Рада Європейського Союзу офіційно ухвалила остаточне рішення щодо пролонгації режиму тимчасового захисту для українців, які виїхали через війну. У документі підкреслюється, що повномасштабне збройне вторгнення Росії триває, а ситуація з безпекою в Україні залишається нестабільною й надзвичайно тривожною.
Знакове рішення Ради ЄС
15 липня 2025 року Рада Європейського Союзу ухвалила остаточне рішення про продовження дії тимчасового захисту для осіб, які прибули з України, ще на два роки — до 4 березня 2027 року. У пояснювальному документі Ради ЄС наголошується, що повномасштабна війна, розв’язана Росією, триває. Безпекова ситуація в Україні оцінюється як нестабільна та критична. У таких умовах повернення біженців на батьківщину є не лише небажаним, а й небезпечним, особливо для найуразливіших категорій — жінок з дітьми, людей літнього віку, осіб з інвалідністю.
Правовою основою для ухваленого рішення стала Директива 2001/55/EC — це механізм ЄС, який передбачає запровадження тимчасового захисту в разі масового напливу переміщених осіб з третіх країн. Ця директива дозволяє країнам-членам колективно гарантувати притулок без проходження індивідуальної процедури надання статусу біженця, що в умовах масштабної війни значно полегшує процес реєстрації та доступу до послуг.
Окремо у документі акцентовано на механізмах інформаційного обміну між державами-членами. Йдеться про недопущення ситуацій, коли одна і та сама особа отримує статус тимчасового захисту одночасно у кількох країнах. З метою упорядкування реєстраційних даних уряди ЄС продовжать взаємодію, зокрема через цифрові платформи та бази даних. Це допоможе забезпечити рівний розподіл відповідальності між державами та уникнути зловживань.
Що дає статус тимчасового захисту: права і гарантії
Для українців це рішення означає збереження права законно перебувати в Європейському Союзі ще протягом щонайменше півтора року — до весни 2027-го. Згідно з умовами тимчасового захисту, особи, які ним користуються, мають право:
-
на проживання на території країни-члена ЄС;
-
на працевлаштування без потреби додаткових дозволів;
-
на доступ до базових медичних послуг;
-
на освіту для дітей;
-
на соціальну допомогу, що включає житлову підтримку, грошові виплати й інші соціальні сервіси.
Рішення Ради ЄС знімає загрозу для мільйонів родин, які протягом останніх років встигли інтегруватися у місцеві громади, здобути роботу, влаштувати дітей до шкіл і отримати тимчасову стабільність. Тепер вони можуть планувати своє життя без страху, що легальний статус буде припинено у 2025 році.
Масштаби переміщення українців
За офіційними даними Євросоюзу, станом на 2025 рік у межах дії тимчасового захисту зареєстровано понад 4,3 мільйона українців. Це найбільший масовий випадок використання механізму Директиви 2001/55/EC з часу її ухвалення. Найбільші українські громади сформувалися у Польщі, Німеччині, Чехії, Іспанії, Франції та Італії.
Для багатьох із цих людей нова країна стала не лише тимчасовим прихистком, а фактично другим домом. Вони працюють, платять податки, навчаються, створюють бізнеси, беруть участь у громадському житті. Українська присутність відчутна в усіх сферах — від економіки до культури.
Продовження тимчасового захисту має не лише гуманітарне, а й політичне значення. Це сигнал єдності та довготривалої солідарності з Україною. ЄС визнає, що війна не завершилася і що мільйони людей залишаються вразливими. Водночас це рішення зберігає соціальну стабільність усередині країн-членів, які вже адаптували інфраструктуру під прийом біженців.
З практичного боку, українцям не доведеться проходити повторні процедури для підтвердження свого статусу — якщо ситуація не зміниться, документи будуть автоматично подовжені. Це зменшить навантаження на адміністративні служби країн і дозволить зосередитись на питаннях інтеграції.
Нові горизонти для українців у ЄС
Рішення Ради ЄС вписується в ширший контекст євроінтеграції України. Нещодавно також стало відомо, що з 1 січня 2026 року Україна має приєднатися до спільного простору “Roam like at Home”, що скасує плату за роумінг для українських абонентів у межах ЄС. Це ще один крок у напрямку поглиблення зв’язків між Україною та європейською спільнотою — не лише на рівні політики, а й у повсякденному житті.
Паралельно міжнародні організації звертають увагу на економічний ефект української присутності. За оцінками ООН, біженці з України стали помітним економічним чинником у багатьох країнах, зокрема у Польщі. Сукупний економічний потенціал українців за кордоном дедалі більше впливає на ринок праці, споживання та соціальні послуги.
Продовження тимчасового захисту до березня 2027 року для мільйонів українців означає передусім спокій: діти зможуть продовжити навчання, дорослі — роботу, а родини — побудову життя без постійної тривоги. Однак водночас це також є свідченням того, що війна не завершилася, і перспектива повернення додому все ще лишається далеким, хоча і бажаним, горизонтом. ЄС, продовжуючи захист, визнає цю реальність — і бере на себе відповідальність і надалі бути прихистком для тих, хто цього потребує.
