Читання в Україні поступово посилює свої позиції серед щоденних культурних практик, хоча цей процес розвивається нерівномірно і не завжди означає сталі читацькі звички. На тлі війни, переїздів, зміни ритму життя та зростання попиту на український культурний продукт книжка для багатьох людей стала способом зберегти інтелектуальну опору, повернути собі простір уваги й підтримати зв’язок із мовою, освітою та власним досвідом.
За даними загальнонаціонального дослідження культурних практик і вподобань населення, яке провела агенція Research.ua та презентувало Міністерство культури України в Києві, протягом минулого року 80% українців прочитали хоча б одну книгу. У попередньому дослідженні 2022 року таких було 65%, тому нові цифри показують помітне розширення кола людей, які бодай час від часу звертаються до книжок.
Директор Research.ua Володимир Кутюк пояснив, що зростання частки читачів має поступовий характер і триває з року в рік. За його словами, люди частіше бачать у читанні сенс для власного розвитку, тому книжки перестають бути заняттям для вузького кола постійних читачів і ширше входять у дозвілля міського населення.
Попри зростання загального інтересу, дані дослідження не свідчать про масове регулярне читання. Значна частина українців бере книжку до рук епізодично: 35% опитаних прочитали за рік одну або дві книги. Активніша група виглядає помітнішою, але не переважає беззаперечно: 45% респондентів повідомили, що прочитали три або більше книжок. Ще 15% не прочитали жодної книги за рік, що залишає за межами читацької практики кожного сьомого учасника опитування.
Помітна перевага книгарень над бібліотеками показує, як змінюється шлях українця до книжки. Лише книгарнями користуються 30% респондентів, ще 21% поєднують книгарні й бібліотеки, а тільки бібліотеки обирають 8%. Такий розподіл свідчить, що люди частіше шукають нові видання, сучасний асортимент і швидкий доступ до актуальних книжок, тоді як бібліотеки залишаються важливим, але менш популярним каналом.
Паперові книжки зберігають найсильніші позиції. Їх обирають 75% українців, хоча електронний формат також став звичним для значної частини читачів — ним користуються 55% опитаних. Аудіокниги мають меншу, але вже помітну аудиторію: їх обирають 24% респондентів. Це показує, що українське читання більше не обмежується лише традиційною книжкою, однак друковане видання досі залишається головним форматом.
Дослідження проводили методом онлайн-інтерв’ю серед 2000 респондентів. Аудиторія охопила доросле міське населення на території України, яку контролює уряд. Тому ці результати описують передусім читацькі практики міських дорослих українців і дають уявлення про те, як книжка утримує місце в культурному житті країни під час тривалих суспільних змін.
