Коли російські війська почали повномасштабний наступ на Україну, мільйони українців змушені були покинути свої домівки в пошуках безпеки за кордоном. Європейський Союз став прихистком для багатьох із них, однак наслідки цього масового переміщення не обмежилися лише гуманітарними аспектами. Як виявилося, українські біженці стали рушійною силою економічного зростання в багатьох країнах Європи.
Несподівано для багатьох, включаючи аналітиків, їх присутність не тільки компенсувала значні витрати на підтримку, але й додала новий імпульс для розвитку європейських економік. Ця хвиля міграції, яка здавалася б катастрофою, перетворилася на потужний стимул для країн, що приймають біженців.
Масова міграція українців до країн Європейського Союзу, викликана повномасштабним вторгненням Росії, виявилася несподівано корисною для економіки приймаючих країн. Незважаючи на значні витрати на підтримку біженців, які за оцінками Міжнародного валютного фонду (МВФ) становили 30-37 мільярдів євро, українці суттєво підштовхнули економічну активність у ЄС. Це особливо помітно в країнах, де їх присутність є найбільшою, таких як Польща, Німеччина та Чехія.
За даними Національного банку України, українці щомісяця витрачають за кордоном до 2 мільярдів доларів, що вливається в економіку ЄС через споживчі витрати, оренду житла, банківські операції та легальне працевлаштування із подальшою сплатою податків. Польща та Німеччина є лідерами за обсягом безготівкових платежів українських біженців, що свідчить про значний внесок в економіку цих країн.
Особливо цікавий випадок Чехії, де майже 90% працездатних українців знайшли роботу. Це сприяло тому, що надходження до державного бюджету від діяльності українських біженців уже вдвічі перевищують витрати на їхню підтримку.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оцінює додатковий внесок українських біженців у щорічне зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії на рівні 1,2%, а для Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви та Румунії – близько 0,8%. Навіть у Великій Британії цей показник досягає 0,2%.
Такі дані свідчать про те, що українські біженці не стали тягарем для економік ЄС, а навпаки – активно сприяють їх зростанню, компенсуючи негативні наслідки пандемії COVID-19 та інфляції. Їхній внесок відображається в збільшенні попиту на товари та послуги, заповненні вакансій на ринку праці та підвищенні податкових надходжень.
Крім того, міграція українців позитивно вплинула на демографічну ситуацію в деяких країнах ЄС, особливо тих, що стикалися з проблемами старіння населення. Наплив молодих та працездатних українців допоміг заповнити демографічні пробіли та підтримати стабільний рівень зайнятості.
Таким чином, міграція українців до Європейського Союзу стала не лише викликом, але й можливістю для економік країн, що приймають біженців, створюючи нові перспективи для їхнього розвитку.
