В Австралії команда митців разом з нейробіологом створила “мінімозок”, здатний генерувати нейронні імпульси й перетворювати їх на музику. Для цього використали лейкоцити відомого американського композитора Елвіна Люсьєра, який помер у 2021 році. Про це повідомляє The Guardian.
Ідея стала основою мистецького експерименту під назвою “Відродження”, над яким почали працювати ще у 2020 році. Його автори шукали постать, яка б втілювала дух експериментальної музики, і вибір зупинили на Елвіні Люсьєрі — одному з піонерів жанру в 20 столітті. У 1965 році саме він уперше використав мозкові хвилі для створення живого звучання.
Комунікація з композитором тривала ще з 2018 року, але погодився долучитися до експерименту Люсьєр лише у 2020-му, вже у віці 89 років, перебуваючи в тяжкому стані через хворобу Паркінсона. Під час пандемії команда регулярно спілкувалася з ним у Zoom, кожні два тижні, аж до його смерті.
Коли композитор вже не міг говорити самостійно, його ідеї передавав помічник, проте сам Люсьєр залишався ключовою фігурою проєкту. Серед перших задумів він пропонував відправити звукові хвилі на Місяць, однак згодом зупинилися на форматі перформансу, який відображає його зацікавленість нейронними сигналами, акустикою та просторовим звучанням.
На основі наданих клітин у Гарвардській медичній школі лейкоцити було перепрограмовано в стовбурові клітини, з яких виростили церебральні органоїди — тривимірні мікроструктури, схожі на людський мозок на ранніх етапах розвитку. Вони подають нейронні сигнали, які художники трансформують у звук.
Мінімозок розмістили на спеціальній сітці з 64 електродів, створеній у співпраці з німецьким біоінженером. Ця технологія дозволяє зчитувати сигнали з кількох шарів органоїда. Платформу для аналізу нейронної активності було адаптовано з відкритим вихідним кодом, що дозволяє перетворювати сигнали в аудіо.
Митці також створили інтерактивний скульптурний об’єкт: конструкцію з 20 великих параболічних латунних пластин. За кожною з них приховано перетворювач і молоток, які реагують на сигнали від органоїда і заповнюють простір звуковими ударами.
Автори експерименту вважають, що органоїд здатен не лише генерувати звук, а й сприймати його. У галереї встановлено мікрофони, які вловлюють довкілля — голоси відвідувачів і звуки самої інсталяції. Отримані аудіосигнали перетворюються в електричні імпульси та повертаються до органоїда. Тепер дослідники спостерігають, чи зможе він реагувати на зовнішній вплив або навіть навчитися з часом.
