В Європі готуються до нового підвищення тютюнових податків: експерт висловився про наслідки для України 

Дискусії щодо перегляду системи оподаткування тютюнових виробів у Європейському Союзі тривають не перший рік. З 2022 року продовжується процес підготовки нових правил, покликаних адаптувати застарілу Директиву 2011/64/ЄС до сучасного ринку, на якому з’явилися нові нікотиновмісні продукти, а боротьба з курінням дедалі активніше пов’язується з фіскальними інструментами. Обговорення цих змін викликане не лише потребою вирівняти рівень податкового навантаження між країнами, а й необхідністю уніфікувати правила для всіх тютюнових продуктів — як традиційних, так і електронних.

Експерт з податкової та митної політики В’ячеслав Черкашин вважає, що Євросоюз наблизився до ухвалення нової редакції податкової Директиви, яка передбачає суттєві зміни у ставках та підходах до оподаткування тютюнових виробів. Він зазначає, що, крім перегляду базової Директиви 2011/64/ЄС, також готуються точкові зміни до Директиви 2020/262/ЄС. Головною новацією є істотне підвищення мінімального акцизного податку на сигарети. Якщо сьогодні мінімальна ставка становить 90 євро за 1000 сигарет, то в новій версії документу пропонується встановити планку на рівні 215 євро. Це означає зростання на 139%.

Черкашин наголошує, що зміни торкнуться не лише звичайних сигарет. Євросоюз має намір розширити сферу дії податкового регулювання на всі нові нікотиновмісні продукти, які з’явилися на ринку останніми роками. Ідеться про електронні сигарети, системи нагрівання тютюну, нікотинові пакетики. Всі ці продукти будуть підпорядковані новим мінімальним ставкам оподаткування. Водночас шведський снюс залишиться поза межами дії оновленої Директиви, що вже викликає окремі питання у частині правової симетрії.

На думку В’ячеслава Черкашина, окремим пунктом, який заслуговує на увагу, є включення сировинного тютюну до системи електронного контролю переміщення підакцизних товарів у межах ЄС. Він пояснює, що такий крок дозволить посилити контроль на рівні виробничого ланцюга, унеможливити використання необлікованої сировини та частково обмежити нелегальний ринок. Для абсолютної більшості країн ЄС запропоновані зміни означатимуть суттєве зростання роздрібних цін на сигарети. Лише п’ять країн — Бельгія, Фінляндія, Франція, Нідерланди та Ірландія — не зазнають значного впливу, оскільки в них і нині встановлені ставки, що перевищують нову європейську «мінімалку». В інших державах-членах, за оцінками експерта, роздрібна ціна сигарет може зрости на 1–2 євро за пачку. Це істотно змінить поведінку споживачів і вимагатиме адаптації бізнесу до нових умов.

Експерт зазначив, що за підрахунками європейських посадовців, проєктоване зростання ставок дозволить щороку збирати до 15 мільярдів євро додаткових податків, а також заощадити близько 6 мільярдів євро бюджетних коштів на системі охорони здоров’я. Цей аргумент відіграє важливу роль у політичному обґрунтуванні змін, але сам по собі не є достатнім для уніфікованого впровадження нових правил у всіх державах-членах.

Окрему увагу експерт приділяє ситуації в Україні. Він вказує, що відповідно до Закону №4115, наша країна лише до 2028 року планує досягти тих мінімальних акцизних ставок, які були чинними в ЄС до початку нинішнього перегляду. Це означає, що реформи в Євросоюзі ставлять перед українською податковою системою новий виклик. Черкашин прогнозує, що перегляд європейських ставок стане чинником додаткового тиску на українських законотворців і вже в 2026–2028 роках приведе до ще інтенсивнішого підвищення акцизів в Україні.

На думку В’ячеслава Черкашина, такий розвиток подій матиме безпосередній вплив на структуру тютюнового ринку в країні. Насамперед ідеться про ризик нового стрибка цін на сигарети. З огляду на купівельну спроможність населення та зростаючий фіскальний тиск, експерт прогнозує значне пожвавлення тіньового сегмента — зокрема в прикордонних регіонах, де перехід споживачів на нелегальну продукцію уже зараз має масштабний характер. У перспективі це може мати не лише економічні, а й криміногенні наслідки.

 В’ячеслав Черкашин наголосив, що для України надзвичайно важливо вже зараз враховувати ці фактори при плануванні акцизної політики на найближчі роки. Синхронізація з європейським регулюванням не має зводитися до механічного копіювання ставок. Важливо враховувати специфіку національного ринку, реальні доходи населення та існуючі інфраструктурні проблеми у сфері контролю обігу тютюнових виробів. Без цього підвищення податків не призведе до бажаного фіскального ефекту, а лише посилить виклики, з якими держава вже стикається.