“Важлива не кількість літаків, отриманих від союзників, а якість їх озброєння та обладнання”: Валерій Романенко розкритикував F-16

На тлі війни проти російської агресії питання озброєння та військової техніки залишається одним з найважливіших для обороноздатності України. З її початком стало очевидним, що сучасні системи озброєння є ключовими для захисту повітряного простору та ефективного стримування противника. Винищувачі F-16, які Україна почала отримувати від західних союзників, мають відіграти вирішальну роль у зміцненні українських повітряних сил.

Однак, хоча на перший погляд передача винищувачів виглядає як великий крок вперед, важливо розуміти, що кількість отриманих літаків не є найважливішим показником їх ефективності. Ключове значення має якість озброєння та сучасність бортових систем захисту, які встановлені на цих літаках. Так вважає авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко.

Необхідність якісного озброєння

Як зазначає Романенко, не варто покладати надмірні надії на шість літаків F-16, які Україна отримала на початку. Хоча вони є сучасними бойовими машинами, важливо, щоб ці літаки були оснащені новітнім озброєнням та системами оборони. Авіаексперт підкреслює, що кількість винищувачів — це лише частина рівняння, а головний результат залежить від того, наскільки ефективне та сучасне озброєння буде встановлено на літаках.

На українських винищувачах F-16, які передані союзниками, дійсно встановлено сучасну бортову систему оборони. Ця система є однією з найновіших європейських розробок і забезпечує надійний захист від російських ракет, що дає Україні значну перевагу в обороні. Проте, як заявив Романенко, атакувальне озброєння на цих літаках залишає бажати кращого.

Проблема зі старими ракетами

На сьогодні на винищувачах F-16, які передали Україні, встановлені ракети старих модифікацій, що мають обмежену дальність ураження — близько 95-105 км. Це значно ускладнює участь у повітряних боях із сучасними російськими винищувачами, такими як МіГ-29. Як пояснює Романенко, в умовах високих швидкостей та маневреності, які характерні для повітряних боїв, такі ракети не можуть ефективно діяти проти російських літаків. Українські винищувачі просто не зможуть дістати противника, що робить вступ у бій ризикованим і малоефективним.

“Зрозуміло, що шість літаків, які ми отримали на початку, вони не дадуть результатів. І кількість переросте в якість, скажімо так, не від кількості отриманих бортів, а від того, наскільки ефективне озброєння і бортові системи оборони будуть передані нам разом з літаками”, – зазначив авіаексперт.

Експерт наголошує, що з такими застарілими ракетами вступати у повітряні бої проти російських літаків не варто, оскільки шанси на перемогу в такій ситуації є мінімальними. Основна проблема полягає в тому, що російські літаки здатні вести бойові дії на більшій відстані, ніж дозволяють українські ракети.

Захисні можливості винищувачів

Хоча ситуація з атакувальним озброєнням залишається складною, система оборони українських винищувачів є сучасною та надійною. Бортові системи, які встановлені на F-16, можуть ефективно захищати літаки від ракетних атак. Це дає можливість українським літакам успішно протистояти загрозам з боку російських ракет і безпілотників типу “Шахед”.

Проте Романенко зазначає, що захист — це лише одна частина завдання. Щоб українські винищувачі могли ефективно виконувати атакувальні місії та брати участь у повітряних боях, їм необхідно отримати сучасне озброєння з більшою дальністю дії.

Підготовка пілотів і майбутнє винищувачів

Ще однією важливою проблемою є підготовка пілотів для керування F-16. Європа активно тренує українських пілотів на своїх базах, але процес значно затягується через обмежену кількість місць на навчальних об’єктах НАТО. Як зазначає Романенко, тренування затягуються також через те, що на базах НАТО одночасно готують власних пілотів, і для українців не завжди вистачає ресурсів.

“І коли їх буде більше, то буде нарощуватись база повітряних сил на літаках F-16 приблизно до рівня бригади. Але це відбудеться десь влітку наступного року. Не раніше”, — наголосив Романенко.

Водночас, постачання нових винищувачів до кінця 2024 року залишається малоймовірним. Очікується, що кількість F-16 в Україні зростатиме поступово, але до повної бойової готовності повітряні сили зможуть наблизитися не раніше середини 2025 року, коли буде підготовлено достатню кількість пілотів.

З огляду на нинішню ситуацію, Романенко робить висновок, що для України головним завданням є посилення протиповітряної оборони. Особливо важливо це в осінньо-зимовий період, коли Росія може активізувати свої атаки. Українські повітряні сили повинні бути готові до відбиття ударів і захисту критичної інфраструктури, а також до боротьби з ракетними та безпілотними загрозами.

Таким чином, на сьогодні головний акцент слід зробити не на кількості літаків, а на забезпеченні їх сучасним озброєнням і підготовці пілотів, щоб Україна могла ефективно використовувати свої повітряні сили в умовах війни.