Саміт НАТО у Вашингтоні став ареною для вираження різних, зокрема і взаємовиключних інтересів країн-учасниць, що яскраво відобразила світова преса. Від надій та очікувань до занепокоєння і сумнівів – кожна країна здобула свій досвід високого форуму Північноатлантичного Альянсу. Зустріч натовських держав, діалоги на полях саміту зайвий раз підкреслили напруженість всередині блоку і складність міжнародної диломатії, якою визначається безпекова ситуація в світі.
Що писали медіа країн-членів НАТО про саміт?
Байдент мінус, Трамп плюс?
Британське якісне видання Financial Times пише про прагматичний підхід до дипломатичних відносин з боку європейців і прагнення уникнути політичних несподіванок, про які їм нагадує гіркий досвід 2016 року в США.
Тож, європейські делегації на саміті лідерів НАТО у Вашингтоні, зазначає видання, не гаяли часу і провели кілька зустрічей із соратниками Дональда Трампа через занепокоєння можливим провалом Джо Байдена. Як відомо, Байден відстає в рейтингах і стикається з тиском щодо виходу з президентських перегонів після невдалих дебатів, які поставили під сумнів його придатність до посади президента.
Цілком логічно, що європейські лідери, міністри, високопосадовці превентивно комунікують із такими наближеними до Трампа політиками, як Кейт Келлог та Майк Помпео.
Зустрічі з ними пройшли на полях саміту НАТО, який мав стати для Байдена зірковим часом, адже він міг презентувати себе як лідера на чолі об’єднаного західного альянсу. Однак така можливість була дещо затьмарена закликами до нього Демократичної партії відмовитися від переобрання.
Натомість Трамп, відомий критик НАТО, стурбував багато європейських столиць заявами про те, що у разі його повернення до Білого дому США можуть не захищати всіх союзників по НАТО. В його риториці була і можливість призупинення військової допомоги Україні, якщо Київ не погодиться на мирні переговори з Москвою.
У приватних розмовах під час саміту багато європейських чиновників висловлювали роздратування з приводу того, що виборча кампанія в США затьмарила саміт НАТО. І особливо прикро це з огляду на неспроможність європейців вплинути на ситуацію, яка зрештою може мати величезний вплив на майбутню безпеку Європи й світу.
НАТО непокоїть масштаб переозброєння Росії
Провідне французьке видання Le Mond звертає увагу на інше питання, що викликає значне занепокоєння країн НАТО. Йдеться про масштаб переозброєння Росії.
Для союзників, які намагаються організувати довгострокову військову підтримку України, важливо відповісти на питання: якою мірою країна-агресорка може поповнювати свої запаси боєприпасів? Які ресурси вона має для збільшення своєї вогневої потужності? Видання наголошує, що протягом тривалого часу союзники України сумнівалися в здатності Москви відновити свій арсенал протягом війни, особливо це стосувалося виробництва високоточних ракет. На початку вторгнення всі вказували на слабкі сторони російського оборонного промислового комплексу, говорили про його залежність від технологій і компонентів, імпортованих із західних країн. Але сьогодні його здатність до відновлення дедалі більше дивує і викликає занепокоєння в НАТО.
Le Mond цитує генерала Крістофера Каволі, який командує силами США в Європі: “Росія має на меті виробляти або відновлювати понад 1200 нових основних бойових танків на рік і виготовляти щонайменше 3 мільйони артилерійських снарядів або ракет на рік – це утричі більше, ніж оцінювали США на початку війни. Також це більше, ніж кількість боєприпасів, яку виробляють усі 32 союзники по НАТО разом узяті”.
Видання наголошує, що після більш ніж двох років війни інформація про кількість танків, дронів і ракет, які має в своєму розпорядженні російська армія, залишається строго засекреченою як з боку Росії, так і з боку Заходу. Це стосується і даних про кількість загиблих. Разом з тим, ця інформація є ключовою для розуміння поточної ситуації у війні, оскільки від неї залежить стратегічне планування та оцінка можливостей сторін.
Антиблокова позиція Угорщини
Угорське інтернет-видання Origo цілком очікувано висвітлює саміт НАТО через призму висловлювань міністра закордонних справ і торгівлі Петера Сіярто.
Його позиція антиблокова: Угорщина підтримує співпрацю НАТО з країнами Індії та Тихого океану, але лише до тих пір, поки метою цього не буде створення антикитайського блоку, оскільки це було б величезною трагедією.
Видання висловлює занепокоєння з приводу того, що світ вже й так великими кроками рухається до повторної блокової організації, що суперечить інтересам Угорщини, адже вона завжди сильно страждала від конфліктів між Сходом і Заходом.
“Ми повинні нагадати собі, – цитує видання Сіярто, що означає абревіатура НАТО, принаймні перші дві її літери, і який намір мали засновники під час заснування НАТО. NA означає Північну Атлантику. Отже, коли НАТО зосереджується на співпраці в тихоокеанському чи індійськоокеанському регіоні, це добре, але тільки доти, доки це не стає змовою проти когось”.
Ми не можемо стати альянсом для нападу, ми не можемо організувати створення антикитайського блоку, – так аритикулює ненападницьку позицію Угорщини Сіятро.
Зеленський – обличчя, Орбан – зворотній бік саміту
Так метафорично іспанське видання El Pais висловлюється про роль лідерів двох європейських країн на саміті Північноатлантичного Альянсу, які мали два протилежні погляди і очікування від зустрічі країн НАТО.
Президент України Володимир Зеленський під час саміту НАТО отримав зобов’язання щодо військової допомоги та кроків для вступу України до НАТО, але не отримав формальної пропозиції щодо членства, якої прагнув.
Зокрема, під час зустрічі з президентом США Джо Байденом, він обговорив питання надання додаткової військової допомоги, включаючи артилерійські снаряди та системи протиповітряної оборони, які є критично необхідними для України. Байден запевнив Зеленського, що США надаватимуть нові важливі пакети безпекової допомоги, щоб задовольнити нагальні потреби України на полі бою та у сфері оборони.
“Ми маємо справу з іншою, агресивною Росією”
Провідне німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung теж цілком очікувано цитує канцлера Олафа Шольца, який захищає оборонні зусилля НАТО від критики. “Ми маємо справу з іншою, агресивною Росією”, – заявив німецький політик на саміті НАТО.
Саме тому країни Північноатлантичного Альянсу мають не лише продовжувати підтримувати Україну, а й збільшити витрати на оборону та зміцнити східний фланг. Водночас Шольц вітає передачу Німеччині американської зброї великої дальності з 2026 року і наголошує на тому, що разом із Францією та Великою Британією Німеччина сама розроблятиме крилаті ракети.
Стримування необхідне через переозброєння Росії, підсумовує FAZ.
