Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України разом з Міністерством цифрової трансформації, НКЦК при РНБО та BRDO представили проєкт Національної стратегії кібергігієни — візійного документа. Він визначає, яким чином Україна розвиватиме культуру безпечної поведінки в інтернеті до 2030 року.
Мета Стратегії полягає у формуванні стійких навичок безпечного користування цифровими технологіями, щоб українці могли діяти онлайн упевнено та відповідально. Документ визначає три стратегічні цілі, для яких підготовлено плани реалізації з конкретними діями та чіткими індикаторами ефективності, що дозволить відстежувати прогрес і коригувати політику згідно з реальними даними.
До 2030 року документ передбачає навчання чотирьох мільйонів українців цифровим навичкам і щорічне зростання цифрової грамотності на два відсотки. Серед цілей також — залучити два мільйони громадян до програм кібергігієни й збільшити загальну обізнаність до десяти відсотків; упровадити стандарти безпеки у 90% державних установ та провести пілот з участю сотні великих компаній; забезпечити, щоб вісімдесят відсотків держслужбовців отримали сертифікати з кібергігієни; а також інтегрувати відповідні курси у десять відсотків шкіл до 2027 року та двадцять відсотків — до 2030-го, приділяючи особливу увагу вразливим групам.
«Рівень кіберзагроз зростає щодня, тому культура кібергігієни — це не лише про особисту обережність, а про національну стійкість. Ми хочемо, щоб кожен українець — від школяра до держслужбовця — розумів базові принципи безпеки в цифровому середовищі та застосовував їх у повсякденному житті. Цей проєкт стратегії створює системну основу, яка допоможе державі, бізнесу й громадянам бути більш стійкими перед кіберзагрозами», — наголосив заступник міністра цифрової трансформації з питань кіберзахисту Віталій Балашов.
Стратегія також враховує рекомендації європейської директиви NIS2 і практики ENISA щодо ключових стандартів кібергігієни, включно з багатофакторною автентифікацією, управлінням вразливостями, резервним копіюванням та регулярним навчанням користувачів.
«Наша держава під час війни показала прогрес не лише в цифровій трансформації, але й у кіберзахисті. Національний індекс кібербезпеки (NCSI) показав, що у 2020 році Україна посідала 25-те місце серед 120 країн, а цього року — вже 13-те. Я вважаю, що ця Стратегія, яка буде ухвалена, додасть нам додаткові бали, і ми перестрибнемо ще кілька сходинок, посівши потужне місце у першій десятці країн-лідерів», — зазначив голова Держспецзв’язку Олександр Потій.
Проєкт також знайомить з досвідом США, ОАЕ, Естонії, Сінгапуру, Фінляндії та Японії, де вже діють державні програми розвитку кібергігієни. До обговорення документа долучилися Мінцифри, Держспецзв’язку, НКЦК при РНБО, Національний банк України, Кіберполіція, Офіс ефективного регулювання BRDO, а також технологічні та аналітичні партнери — Cyber Unit Technologies, Державний центр кіберзахисту, Центр протидії дезінформації, Molfar та НаУКМА.
